Ответ Сергею Иванову по судебной реформе
Уважаемый мной блоггер Сергей Иванов вчера раскритиковал президентский законопроект по судебной реформе. В доказательство он выложил табличку, которую ему явно дал кто-то из авторов альтернативных законопроектов.
Потому публикую ответы на все претензии, которые озвучиваются к этому проекту закона. Оказывается, что он не просто не расширяет полномочия президента, но и решает множество серьёзных проблем. Наконец-то, можно будет реально наказать зарвавшихся деятелей в мантиях.
Сегодня будет голосоваться этот закон в первом чтении. А значит все желающие смогут при подготовке ко второму чтению дать свои замечания и поправки, и мы вместе сможем сделать закон, который наконец-то вернет наших судей-колядников на грешную землю.
Вообще очень приятно, что свою работу в новом году парламент начинает именно с судебной реформы. Это правильная расстановка приоритетов.
UPD Только что парламент проголосовал за основу и президентский законопроект (286 голосов) и законопроект от группы депутатов во главе с Оксаной Сыроед (245). Первый шаг к судебной реформе сделан!
Если на скриншотах плохо видно, файл можно скачать.
Так же даю ответ 5 инсинуаций по поводу законопроекта 1656
"Непрозорість у процедурі добору суддів". Що насправді:
ВККС зобов'язана забезпечити прозорість відбіркового та кваліфікаційного іспитів. На кожному з їх етапів та під час перевірки робіт можуть бути присутніми представники засобів масової інформації, громадських об'єднань, судді, адвокати, представники суддівського самоврядування. (ч. 2 ст. 68)
Фіксується за допомогою технічних засобів відео-та звукозапису. (ч. 4 ст. 72)
Проводиться шляхом анонімного тестування та виконання практичного завдання. (ч. 3 Ст. 72)
Якщо особа набрала менш ніж 75 відсотків від максимально можливого балу кваліфікаційного іспиту вона вважається такою, що не склала і може бути допущена до складання такого іспиту не раніше ніж через рік. (ч. 7 ст. 72)
Результати кваліфікаційного іспиту дійсні протягом трьох років з дня їх затвердження (ч.6 ст. 72).
"Призначення суддів безстроково або п'ять років на гачку". Що насправді:
Процедура призначення суддів на посаду вперше на п'ять років прямо передбачена Конституцією України і закон змінити її не може.
Законопроект встановлює порядок розгляду питання про обрання судді безстроково (ст. 78) та чіткі обставини, які можуть перешкоджати цьому. Це вимоги статті 127 Конституції та ст. 54, 65 законопроекту.
Рішення про рекомендування чи відмову у рекомендуванні приймається на відкритому засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у присутності кандидата. На засіданні можуть бути присутні будь-які заінтересовані особи (ст.79).
"Кар'єра судді: суперечність Конституції та корупційні схеми". Що насправді:
Законопроект запроваджує можливість переведення суддів до іншого суду тільки на конкурсних засадах. Президент та Верховна Рада пов'язані результатами конкурсу і не можуть відмовити у переведенні (ст. 75 та 82). Конкурс проводиться тільки Вищою кваліфікаційною комісією суддів, Президент та Верховна рада не має відношення до проведення конкурсу.
Можливості переведення без конкурсу обмеженні тільки технічними випадками (реорганізація, ліквідація, припинення роботи суду) і не можуть створювати корупційних схем, оскільки одночасно переводиться весь склад суду, що реорганізовується, ліквідовується або який фактично припинив роботу (приклад: Донбас).
Переведення як дисциплінарне стягнення та у зв'язку з пониженням у класі є іншими процедурами, які не пов'язані з вибором суддею відповідного суду.
"Кваліфікаційні класи – кастова система для суддів". Що насправді:
Клас для судді, це не "кастова" належність, а стимул професійного зростання (чч.3-6 ст. 84).
5 клас встановлюється автоматично всім, хто прийняв присягу (ч. 2 ст. 85). Суддя, який хоче досягти кар'єрного зросту повинен пройти атестацію за чіткими та об'єктивними критеріями, скласти атестаційний іспит (ч.2 ст. 84, ст. 86, ст. 87).
Кваліфікаційна атестація проводиться публічно, у присутності судді, який атестується, та будь-яких заінтересованих осіб. У розгляді питання про атестацію судді можуть брати участь представники органу суддівського самоврядування (ч. 3 ст.86).
Критерії атестації відповідають висновкам Консультативної Ради Європейських Суддів щодо оцінювання суддів. Щодо кожного судді буде вестися суддівське досьє, яке стане дзеркалом його професійного рівня (ч. 3 ст. 87).
"Дисциплінарна відповідальність суддів: немає строків, абстрактні підстави, тиск". Що насправді:
Диференційовано та чітко визначено перелік із 14 підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності (ст. 92).
Чітко визначене як підстава відповідальності "допущення суддею недоброчесної поведінки": здійснення суддею або членами його сім'ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім'ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам. (п. 12 ч. 1 ст. 92)
Переведення судді є ефективним засобом дисциплінарної відповідальності: у разі порушення закону суддя справедливо нестиме моральні та соціальні наслідки, пов'язані з таким переведенням. (пп. 5, 6 ч. 1 ст. 97)
Порушення суддею присяги більше не є абстрактним поняттям, а має чітко встановлений законом зміст, що включає, зокрема, установлений факт недоброчесної поведінки судді або визнання судом судді винним у вчиненні корупційного правопорушення. (ч. 2 ст. 97)
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
