З гідністю до кінця!
У цей день два роки тому на Майдані Незалежності зібралися небайдужі й сміливі українці, які тоді навіть не уявляли, що мітинг стане довгостроковим і переросте у справжню революцію – Революцію Гідності, що назавжди змінила нашу країну.
Сьогодні ми відзначаємо другу річницю Євромайдану – події, що стала, напевно, найбільш значущою у новітній історії України. Вона оголила хронічні недоліки держави та суспільства, змусила кожного зазирнути у себе і спитати – як я хочу жити далі, яким бачу майбутнє країни?
З рішучістю та сміливістю українського народу не зміг змиритися наш сусід – Російська Федерація, чий диктаторський режим зрадницьки використав цю нестабільну внутрішню ситуацію, спочатку анексувавши Крим, а пізніше окупувавши Донбас. З іншого боку, Євросоюз став набагато активніше підтримувати Україну на шляху до демократизації, допомагаючи позбавлятися споконвічних вад – корупції, непрозорості та недалекозорості влади.
Звичайно, справжні, а не декларативні реформи ніколи не даються легко. Ми переживаємо глибоку економічну кризу, на території нашої держави триває військовий конфлікт. Разом з тим, варто відмітити і позитивні тенденції. Сьогодні можна констатувати, що український народ консолідований, як ніколи раніше, сформовано громадянське суспільство. Керівництво країни взяло беззастережний курс на демократизацію і усебічне співробітництво з Євросоюзом і всією демократичною спільнотою.
20 листопада остання з країн ЄС ратифікувала угоду про асоціацію з Україною. Наша держава, у свою чергу, вчасно прийняла необхідні закони для запровадження безвізового режиму з Євросоюзом. Це ознака того, що обіцянки, що їх дав Президент на сцені Євромайдану, стають реальністю. Це свідчить про те, що курс, що його обрав народ і за який пролив свою кров, взято і назад вороття не буде. А попереду, у недалекому майбутньому, я бачу мирну, заможну і єдину Україну.
В этот день два года назад на Майдане Незалежности собрались неравнодушные и смелые украинцы, которые тогда даже не подозревали, что митинг станет долгосрочным и перерастет в настоящую революцию – Революцию Достоинства, которая навсегда изменила нашу страну.
Сегодня мы отмечаем вторую годовщину Евромайдана – события, которое стало, пожалуй, самым значительным в новейшей истории Украины. Оно обнажило многие хронические недостатки страны и общества, заставило каждого заглянуть в себя и спросить – как я хочу жить дальше, каким вижу будущее своей страны?
С решительностью и смелостью украинского народа не смог смириться наш сосед – Российская Федерация, чей диктаторский режим вероломно использовал нестабильную внутреннюю ситуацию, сначала аннексировав Крым, а позже оккупировав Донбасс. С другой стороны, Евросоюз стал намного активнее поддерживать Украину на пути к демократизации, помогая избавляться от исконных пороков – коррупции, непрозрачности и недальновидности власти.
Конечно, настоящие, а не декларативные, реформы никогда не даются легко. Мы переживаем глубокий экономический кризис, на территории нашей страны продолжается военный конфликт. Вместе с тем, нельзя не отметить и положительные тенденции. Сегодня можно констатировать, что украинский народ консолидирован, как никогда раньше, сформировано гражданское общество. Руководство страны взяло безоговорочный курс на демократизацию и всестороннее сотрудничество с Евросоюзом и всем демократическим сообществом.
20 ноября последняя из стран ЕС ратифицировала соглашение об ассоциации с Украиной. Наша страна, в свою очередь, в срок приняла необходимые законы для введения безвизового режима с Евросоюзом. Это признак того, что обещания, данные Президентом на сцене Евромайдана, становятся реальностью. Это говорит о том, что курс, который выбрал народ и за который пролил свою кровь, взят и назад пути не будет. А впереди, в недалеком будущем, я вижу мирную, благополучную и единую Украину.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
