Перемога "ЄС" на місцевих виборах: як нам це вдалося

Минулого року, після президентських і парламентських виборів, багато хто збирався ставити хрест на політичній партії "Європейська солідарність". Вони розповідали про те, що ця сила маргіналізована, її підтримка обмежена лише Галичиною, а перспективи відсутні. Можете передати всім таким "експертам" вітання. Результати цих місцевих виборів показали, хто є реальною партією, а хто просто віртуальним політичним проєктом під вибори. Хто здатен рости і розвиватися, а хто приречений на швидке забуття.

По-перше, "Європейська солідарність" стала єдиною справді всеукраїнською партією: наші депутати будуть представлені в місцевих радах усіх регіонів України. Окрім того, ми стали лідерами голосування у Києві, Київській, Львівській, Тернопільській та Рівненській областях.

По-друге, "ЄС" отримали просто феноменальні результати в Одеській області, де я мав честь бути керівником виборчого штабу. Результати виборів більше ніж вдвічі перевищують ті, що нам прогнозували і втричі вищі, ніж на попередніх парламентських:

― за список "ЄС" в обласну раду ― 10,37%;

― за список "ЄС" в міську раду Одеси ― 11,87%;

― за список "ЄС" в районну раду ― 11,82%;

― за кандидата в мери від "ЄС" Петра Обухова проголосували – 11,26%.

І третій момент, найбільш сенсаційний для багатьох. На моєму 137 окрузі в Куяльницькій ОТГ "ЄС" виграла вибори, набравши 33%, а наш кандидат Сергій Паламарчук став главою ОТГ з результатом у 51% голосів. Мій округ в цілому показав найбільшу підтримку "Європейської солідарності" у всій Одеській області, а також на півдні та сході країни.

Ще близько року тому мені вдалося виграти в цьому окрузі на виборах до парламенту в надзвичайно запеклій боротьбі. Антирейтинг партії "ЄС" був дуже високим. Як нам вдалося це змінити? Відповідь може здатися очевидно ― робота, робота і ще раз робота.

За цей рік ми з командою провели дуже багато часу на окрузі. Ми встигли розробити конкретні, важливі для громади інфраструктурні проекти, зокрема по будівництву нової дороги Подільськ-Балта, нових амбулаторіїв та будинків культури та пролобіювати їх втілення.

Окрім того, кожна робоча поїздка проходила в реальному спілкуванні з людьми. Сотні годин часу з тисячами людей. Лише таким чином можна здобути довіру людей до політика і політичної сили, яку він представляє. І що важливо, такі виборці будуть змотивованими і обов'язково прийдуть на виборчу дільницю. Що стає критично важливим при низькій явці, як сталося на цих виборах.

Якщо для вас це здається чимось банальним ― нехай. Але в цьому і полягає секрет нашого успіху. В цьому і полягає робота політика, який представляє інтереси громади. Агітація ― це вже не про анекдотичні спроби підкупу виборців, а про інструмент комунікації. Як виявилося, більшість партій суттєво недопрацьовують в таких базових речах як спілкування зі своїм електоратом, виснажуючи старі прийоми та вже заїжджені образи, і в результаті ― програють.

До прикладу, коли зникла "магія Зеленського", "слугам народу" нічого було дати на заміну. Осередки існували лише на папері, жодної роботи на місцях не проводилося. Як наслідок ― колосальне падіння підтримки по всій країні.

Які висновки можна зробити? По-перше, децентралізація. ЇЇ фактор був надзвичайно важливим. Це одна із найуспішніших і найглобальніших реформ, яка глобально змінила політичну розстановку сил в державі. Якщо раніше місцеві вибори сприймалися багатьма політиками лише як старт кар'єри, продовження парламентських і президентських, то зараз все не так. Успіх загальнонаціональної партії на місцевих виборах значно важливіший: він показує, наскільки вона виходить за межі столиці чи парламентську залу, і чи має реальну популярність серед населення.

Окрім того, місцеві громади отримали реальні ресурси і можливості. Поєднання дієвого місцевого самоврядування і сильного центру може стати ідеальною моделлю для української держави. Саме тому немає варіанту або працювати лише на парламентські чи президентські вибори, або лише на місцеві. Так і спрацювало у випадку з Одеською областю, де робота нашої команди показала абсолютно феноменальний результат.

І останній, але не за важливістю, фактор ― це перемога практичної політики над віртуальною. А отже і кінець епохи Зеленського і його спроб зібрати у свої руки абсолютну владу.

Як показала практика, ніхто із його оточення не здатен до довгої і системної гри. Виїжджати на серіалах і відео більше не вийде. Вони не лише не додаватимуть рейтингу, але й викликатимуть все більше роздратування.

Але ніхто з команди Зеленського реально не розуміє того, як працює політика і як працює демократія. Їх політичний горизонт обмежений практикою шоу-бізнесової діяльності і прикладами з СРСР, Білорусі, Росії. Тому вони леліяли ідею про подібну квазі-диктатуру в Україні, продаючи мрію про "доброго царя". Проте, в Україні неможлива жодна диктатура. Вона тут не природня. Україні потрібен гетьман, а не цар. Тому Зеленського неминуче чекають ще більш болючі поразки.

Ці місцеві вибори розставили багато крапок над "і". Постійна і системна робота з людьми на довгій дистанції завжди перемагає піар-ходи і політичні проєкти під вибори.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.