23 жовтня 2012, 22:34
''Я загалом погоджуюся із президентом, але він неправий''
"Яке значення для американського виборця має зовнішня політика?" – напередодні останнього раунду дебатів, присвячених ролі США у світі, запитую у політтехнолога, який на минулих виборах брав участь у розробці кампанії Барака Обами. Він двадцять років консультує передвиборчі штаби у більш півтора десятках країн, в тому числі в Україні. "Нуль." – показує він, – "Гасло цієї кампанії "Нові робочі місця".
"Створення робочих місць – месседж, насаджений політтехнологами, який вкотре підхопили медіа. Ніхто з журналістів центральних ЗМІ не звертає уваги на те, що за Рейгана безробіття становило 10%, а нині уперше впало до 8%", – пояснює професорка з журналістики та комунікацій одного із нью-йоркських університетів. Робін досліджує те, як великі медіа викривляють реальність.
Обидва співрозмовники погоджуються, що теледебати мають неабиякий вплив на вибори. Існує межа, після якої кількість агітаційних повідомлень перестає працювати. Телевізійні рекламні ролики тривають 10-20-30 секунд. А студійна дискусія – цілих півтори години розмови на серйозні теми.
"От тільки серйозного у них нині небагато. Потенціал геть не використовується. Національні медіа вчергове провали висвітлення дискусії. Найбільше матеріалів стосуються акторських здібностей кандидатів. Про суть розмови не йдеться", – продовжує Робін. "Жести, міміка, поза, переконливість, вбрання". (Під час останнього телеефіру в Обами на руці рожевий гумовий браслет, який символізує підтримку кампанії боротьби з раком. Значок із американським прапором у Мітта Ромні має більший розмір. "Цікаво, а на ньому написано Made in Chiana?" – жартують мої друзі.)
Своєю промовою на з'їзді Демократичної партії Білл Клінтон, котрий лишається одним із найкращих ораторів країни, ніби зацементував думку, що Ромні представляє великий бізнес і не має стосунку до реальності і звичайних людей. Відтоді протягом місяця рейтинг чинного президента зростав чи принаймні тримався. Після першого туру дебатів почав стрімко падати. "Обама був не переконливий", – писали ЗМІ. Політтехнолог від демократів пояснює, що виборці, які сумнівалися, зрозуміли, що Ромні не такий уже поганий. Лише після другого туру "рана перестала кровоточити" і ситуація вирівнялася.
Медіаексперт уточнює: "Проблема Обами у першому турі і полягала в тому, що все це зрежисоване дійство. Радники казали йому не атакувати Ромні, адже це виглядало б агресивно, тоді як президент мав залишатися вище банальної суперечки. Тільки-но Обама хотів відповісти Ромні, стримувався і згадував поради штабістів. Та це стосується усіх політиків. Найбільша ж проблема американських дебатів, як і всього процесу, полягає в тому, що справді важливі теми замовчуються. По-перше, те, що 65% державних витрат йдуть на утримання та розвиток воєнно-промислового комплексу, по-друге, глобальне потепління."
"The Debate Party" влаштовують по всій країні, в тому числі й у Нью-Йорку. Хоча тут ніщо не нагадує, що американці обиратимуть президента уже за 2 тижні. Нью-Йорк підтримує демократів, тому штаби не гають ані час, ані гроші.
Другий варіант у East Village привабив мене обговоренням після. "New Work City" – перший у Нью-Йорку спільний офісний простір, де за 300 доларів на місяць можна орендувати робоче місце з інтернетом, у самому центрі міста.
Як пояснила медіаексперт, роль Твіттера у цих виборах особлива. Короткі повідомлення не більше 140 знаків стають слоганами, найдотепніші – миттєво розлітається мережею. Таким чином незначні, але кумедні деталі перетворюються на інтернет-меми. Чи це обмовка ведучого "Обама бін Ладен", чи фраза Ромні "Я люблю машини. Я люблю вчителів". З одного боку це ще одна можливість спіймати кандидата на гарячому. (Як от у випадку Ромні, який назвав Сирію "виходом Ірану до моря". Звісно, він мав на увазі те, що через Сирію лежить шлях до Лівану. Все ж прозвучало кумедно, адже Іран – морська держава). Водночас Твіттер неймовірно спрощує реальність, яка і так неймовірно спрощена телебаченням. Все ж віднині американські спічрайтери мають мислити не лише "синхронами" – фразами, за які чіплялися б медіа, а й "твіттами".
Обговорення у New Woрк розпочалося:
"Я б хотіла щоб ці дебати насправді були присвячені... "- починає перша учасниця. – "Зовнішній політиці" – підхоплює зал.
"Чесно кажучи соромно за той примітивний рівень дискусії."
"Так, особливо щодо Китаю. Нам є про що поговорити, окрім підробок."
"Ромні й Обама повсяк час перестрибували з теми, знову повертаючись до освіти і робочих місць."
"Та й ведучий ставив ті самі банальні запитаня про Іран та Ізраїль"
"Жах, ані Європу, ані Азію чи Африку не було згадано. Про Латинську Америку Ромні заговорив як про "time zone opportunity". Сміхота." (Якщо спробувати розтлумачити "можливість використовувати цю територію, зважаючи на те, що немає різниці у часі".)
"Я вже не кажу про іміграцію."
"Чому Обама не згадав Бірму? Це є єдина країна, яка поступова демократизується мирним шляхом. Це ж найбільший успіх Держдепу".
"А ви чули, як лише одного разу згадали про Росію? І то, тому що Обама перепитав, чи справді Ромні вважає Росію найбільшою загрозою, тоді як найбільше небезпека – це тероризм".
"Тішуся, що принаймні цього разу згадали про використання дронів у Пакистані. От тільки жоден із кандидатів й на секунду не поставив під сумнів, що цілеспрямоване вбивство людей на території інших країн суперечить усім міжнародним законам".
"Ромні говорив те саме, просто обіцяв бути жорсткішим."
На минулих дебатах інтернет-мемом стала фраза республіканця про "файли з жінками". Відповідаючи на питання про права жінок, Мітт Ромні пояснив, що дуже хоче надати більше прав жінкам. Навів приклав, як побачивши, що і в його офісі жінок небагато, попросив найняти більше. Тож йому принесли стоси "папок з жінками". Останній інтернет мем "коні й багнети". На звинувачення, що сьогодні у США менше кораблів, ніж 1917-го, Обама відреагував поясненням, що в такій сучасній країні ще й менше "коней і багнетів", аніж було століття тому.
Два найпопулярніші Твітт-повідомлення з нашого перегляду:
@Ромні: "Загалом я згоден із президентом щодо Сирії, але він все одно неправий. Дякую"
@Правила успіху: "1.Склади список 2. Відійди від теми. 3. Бреши. 4. Знову бреши. 5. Середній бізнес"
"А що ти думаєш?" – цікавляться в мене учасники перегляду. "Мені здалося, що надто часто лунало слово "загроза". Таке враження, що є маленька Америка, яку оточує страшний світ, який ось має вас атакувати. Важко повірити, що той самий Обама не усвідомлює, що все це перебільшення".
"Скажіть, чи все це не є великою маніпуляцією? Усі ці мільярди, викинуті на вибори, рекламу. Наскільки це викривляє реальність?" – запитую я у досвідченого політтехнолога. "Знаєш, я робив вибори у 15 країнах. Щоб там не казали, якщо все відбувається за правилами, то цілковито зманіпулювати ситуацією неможливо. Політтехнологи здатні приховати найгірше, продемонструвати сильні сторони, використати найменшу слабкість, промах конкурента. Так, врешті все дуже-дуже перебільшено, але зробити переможця з нуля майже неможливо. Таке трапляється дуже рідко. Не можна привести до влади того, хто геть нічого не має за собою. Але дозволь уточнити – я говорю про систему, де є правила, а учасники змагаються у відносно рівних умовах. Звісно, можна змінити реальність, але це роблять не іміджмейкери".
Після дебатів повертаємося у хіпстерський район Брукліну Вільямсборо. Там живуть мої нові господарі, котрі й були серед організаторів трансляції у New Work центр. Вони, як і годиться для бруклінських інтелектуалів, – на велосипедах, до яких прикріплена стереосистема. З колонки лунає Боб Ділан. Сама вертаюся у Бруклін на метро. Дивуюся, коли уперше помічаю щось, що нагадує політичну рекламу. Це ж Нью-Йорк, а не Огайо чи Флорида, де постери на кожному сантиметрі.
Виявляється не зовcім. "Election Protection 2012." "Виборча страховка 2012. Якщо твій кандидат не переможе на виборах, не хвилюйся. Маєш шанс подалі втекти із цієї країни, отримавши безкоштовний квиток на літак".
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
