6 листопада 2012, 15:56

Хто переможе на виборах в США

Неділя. Вечір. Вгадайте, на якому поверсі Prudential-building у Чикаго розміщено виборчий штаб Барака Обами.



"Обама вперед!", а не "Надія" чи "Зміни", – таке гасло кампанії Барака Обами у 2012. Обіцяні чотири роки тому зміни і відбулися, і ні. Містерові "Yes-We-Can" (так ми можемо) довелося стати "No-You-Don't" (ні, ви не зможете), доклавши найбільше зусиль, щоб зупинити ненажерливість банкірів із Волл Стріт, фіскальну безвідповідальність і ще одну війну. (Фото: Jenna Pope)



Що робити мені, молодому хлопцю,

Який не в змозі зрозуміти й побороти

Усю підступність і облудливість світу,

тому що все мені давалося надто легко


Це один з двох опублікованих віршів Барак Обами, написаний ще 1981-го. Вірші не показник хорошого президента. Караджич теж писав романи, навіть непогані, але це не завадило йому бути "Доктором Зло".

"Обама-виходець з чиказької демократичної машини, а Чикаго – одне з найкорумпованіших міст Америки. Саме тут він нагострив свої політичні зуби". Заради цієї цитати я витримала занудне інтерв'ю, на яке все одно поїхлала, бо таки сподівалася, що зустріну там потрібну людину. Саме за нею, за цією цитатою я й приїхала в Чикаго, де на вулицях час від часу бракує оптимізму.


Чикаго – політична батьківщина майбутнього переможця. Індонезія, Гаваї, Гарвард – з батьківщиною в Обами все заплутнано. Політиком він став саму у цьому красивому, але непростому місті.


Обама – майбутній переможець, бо соціологічні опитування віддають йому перевагу у 2-3%, а лідер у США найчастіше перемагає. Мегашторм зробив свою справу – на кілька днів кандидати призупинили кампанію, а наздоганяти мав Мітт Ромні. "Якщо Обама виграє, то у всьому винен буревій" – скажуть республіканці.
Попри загиблих та шкоду, завдану Східному узбережжю, критики зійшлися на тому, що президент діяв переконливо й компетентно. Йому на користь зіграла його природна врівноваженість. "No drama Obama" Крім того Обама зламав ключове звинувачення республіканців, що він не може співпрацювати з представниками іншої партії. (Ще б пак. У день інавгурації Обами боси республіканської партії, яка ледь-ледь поралася із наслідками правління Буша, зібралися на ланч, щоб зрозуміти, як відродити партію. І вирішили, що найкращий спосіб – заперечувати демократам у всьому).

Штат Нью-Джерсі, який найбільше постраждав від мегашторму, очолює популярний республіканець Кріс Крісті. Ще кілька тижнів тому губернатор казав, що "президент Обама схожий на людину, що ходить у темряві й не спроможна знайти вихід." Утім протягом трьох перших днів стихійного лиха Обама та Крісті працювали, а головне з'являлися на американських екранах пліч-о-пліч.
І це людина, яку Ромні розглядав як потенційного кандидада в віце-президенти. Тепер Крісті дякує Обамі за допомогу. На запитання ведучого консервативного Fox News про те, чи приїде в зону стихійного лиха до губернатора Нью-Джерсі Ромні, щоб разом відвідати постраждалих, відомий своєю простотою Крісті відповідає: "Ви що? У мене два з половиною мільйони людей без світла, мені роботу робити, а ваша політична боротьба до одного місця." (Кажуть, боси республіканської парії звинуватили Крісті в тому, що він розуміє, що Ромні непрохідний, а отже хоче заручитися президентскьою підтримкою). Обаму підтримує і мер Нью-Йорка республіканець Майкл Блумберг.

У популярному шоу Saturday Night Live пародіюють політиків:

Ведучий: І яке ваше заключне слово, губернаторе?

Ромні: Заключне? Я хотів би нагадати, що мене звати Мітт Ромні, і що я ще досі кандидат у президенти. Я хочу пообіцяти американцям, бо в майбутньому можу пообіцяти їм все, що завгодно. (Найбільше Ромні критикують за те, що протягом року кампанії він змінював свою позицію щодо всіх ключових питань, аби догодити виборцям.)

"Ви знаєте, вони кажуть, що президент веде таємні перемовини з італійцями про переведення робочих місць у Китай," – це вже не пародія. Так Білл Клінтон звертається до виборців у Пенсильванії. У Клінтона з Обамою були прохолодні стосунки, поки їхні радники не привчили Барака й Білла грати в гольф. Півтора роки спільної гри і тепер один з найкращих ораторів США – один з найцінніших активів у передвиборній гонці.


Напередодні у Нью-Йорку я зустрілася з керівником компанії, яка проводить соціологічні опитування для внутрішнього користування. Він ночує в офісі, бо в квартирі у нижньому Манхетені досі немає світла. Він наполягає, що традиційні опитування не є репрезентативними. Більшості компаній заборонено телефонувати на мобільні телефони. Тоді як найняті штабами соціологи заводять профайл на кожного опитаного. Чимала кількість грошей з найдорожчої кампанії ціною у 6 мільярдів доларів пішла на вивчення виборців у 9-ти штатах, що не визначилися. Про ноу-хау цієї передвиборчої кампанії – персоніфіковану агітацію – я напишу трохи згодом.

Американьска вибочна система складна. Все залежить від кількості голосів делегатів в окремому штаті. Соціологи, журналісти, технологи тільки тим і займаються, що вираховують спеціальну комбінацію з 9-ти штатів (насамперед Огайо, Флориді, Пенсильванії та Вірджинії). Значення мають лише регіони, де немає чіткої переваги ані у республіканців, ані у демократів. У Обами більше "виграшних комбінацій". Це справді затягує – ніба азартна гра. У Флориді традиційно республіканців підтримує кубинська діаспора. Але, як мені пояснюють, демографія змінилася, там зросла кількість іншого іспаномовного населення, яке може проголосувати проти жорсткої іміграційної політики Ромні. До речі, у нових мігрантів немає домашніх телефонів, отож їх не охоплюють традиційні опитування. Подібні аргументи на користь переваги Обами знаходяться на кожен із 9-ти штатів, окрім Невади. Життя після кризи там погіршилося відчутно. Криза з нерухомістю, менше туристів приїхдить до Лас-Вегаса. Мітту Ромні треба перемогти хоча б в чотирьох.



Поки ж повертаюся у Чикаго, де провела у ніч виборів 2008-го. Зрозуміла, що тоді у переїздах між готелем прес-центром та виборчими дільницями так і не побачила міста – ані темних підземних переходів, ані ліфтів у метро, як використовуються, як громадські туалети. Звісно і цього разу, я забігаю до виборчого штабу за акредитацією, де дівчинка з прес-центру миттєво знаходить мою перепустку, кажучи "ой, а ви тут одна з України, ми тішимося, що ви приїхали, тому дуже хочу допомогти." Зрештою нічим особливим вона не допомагає. Щоб трошки зрозуміти це місто, де "Обама загострив свої політичні зуби", біжу в провспілку вчителів, які не так давно провели найбільший за останні тридцять років страйк, а також центр для нелегальних мігрантів. У США 12 мільйонів людей не мають документів.

"Ми відмовляємося обирати між меншим та більшим злом" – кажуть свідомі іспано-венесуельські поети, які читають свої поезії на вечорі слему в Green Mills – одному з найстаріших поетичних барів Чикаго. До речі, улюбленому барі Аль Капоне. "Ми відмовляємося обирати між меншим та більшим злом" – кажуть сивочолі худорляві професори, що виглядають як герої детективів, які насправді знають, що воно таке "зло".


Два чи не найкращих американських видання The New Yorker та The Rolling Stone (the Atlantic цього тижня не цікавий), однозначно підтримують Обаму. Мушу уточнити, що друкована преса в США традиційно заявляє, кого з кандидатів підтримує, але думка редакції не має впливати на висвітлення новин. Я спробую коротко, зі слів істориків і коментаторів, яким довіряю пояснити, чому Обама це зло менше. Він зупинив революцію правих, розпочату Рейганом, які виступають проти соціальної держави, відсутність державного регулювання, скорочення державних програм на підтримку освіти.

Переконливих аргументів проти Обами вистачає: Гуантанамо не закрите, дрони в Пакистані використовує, з банкірами – не надто жорстко, іміграційна політика – не послабшала, енергетика – так і не стала зеленою.


Визнаю – як я не старалася, так і не спромоглася знайти хоча б однин адекватний аргумент за Ромні. Я ходила на засідання республіканців, читала фінансові, а значить такі, що підтримують великий капітал видання, як от Волл Стріт Джорнал, дивилася об'єктивні фільми на громадському телебаченні, фільми на CNN, які були один в один списані з фільмів, які тиждень тому показали на громадському телебаченні, але змонтовані на голівудський манер з текстами на кшталт "Аж ось юний Ромні опиняється в несподіваному місці" (йдеться про місію у французькому Бордо) та цитатою дружини "Коли я дізналася, що Мітт їде до Франції, то зомліла".
Я зумисне не дивилася консервативний Fox News, де моляться на "Атланта, що розправив плечі", адже шукала аргументи адекватні. Заборона абортів, одностатевих шлюбів, збільшення військового бюджету, зменшення податків найбагатшим, відсутність контролю над фінансовими інституціями (які догралися і саме через відсутність регулювання призвели до світової фінансової кризи) – на адекватні не тягнуть.

Так само непереконливою є реклама, в якій старий угорець, який підтримує республіканців, на тлі відео з хлопцями в масках Гая Фокса, розповідає, що "за соціалізму багатші стають біднішими, а бідніші взагалі жебраками." Я не дивуюся. Чотири роки тому на мітингу на підтримку МакКейна в Огайо чула як Арнольд Шварцнегер казав, "що Обама побудує в США соціалізм, від якого так потерпає Європа, а він – австрієць знає про це з власного досвіду".

У Чикаго на перші дві доби я зупинилася у молодої родини з айпедами, айпадами і айфонами з апгрейдом. Сем та Елісон з консервативної Індіани. Бабця Елісон не хоче зізнатися, що голосує за Ромні, тому що Обама чорний, але всі й так знають, що думає про чорного президента біла бабця, яку виховували в часи сегрегації. "Тількі не Обама", – говорить тато Сема просто тому що він все життя пропрацював в автоіндустрії. В той же час і Сем, і Еліс – за Барака.

Я ж зрештому отримую один переконливий аргумент за Ромні: "За Ромні голосують, тому, що людям здажться, що він доволі поміркована людиний і насправді не вірить у те, що каже, аби перемогти на виборах".



P.S. Тим часом штаб Обами і далі використовує усі можливі способи закликликати людей прийти на дільниці. Пишуть, що з 30 542 975 виборців, які вже взяли участь в достроковому голосуванні, 229 звали Наталями (в потрібній транскрипції). Ну, це навряд чи мене переконало.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Чому ЄС дали Росії ще три дні? В чому логіка?

Кілька тижнів тому суд скасував європейські санкції, застосовані проти сирійського банку. Той довів, що процедура прийняття рішень була порушена, адже не було прямо доведено, що банк має стосунок до загибелі людей, і що його було попереджено про застосування санкцій...

Тімоті Снайдер: ''Чіткі пропозиції від Майдану щодо бажаних екомічних та політичних реформ дадуть змогу Заходу запропонувати конкретнішу допомогу.''

Тімоті Снайдер – американський історик, фахівець з історії Східної Європи, професор Єльського університету. Автор світового бестселера "Криваві землі: Європа між Гітлером і Сталіним"...

Герой фільму ''Майдан'' Халід Абдалла: ''Важливо не те, як повалено владу, а як народ робить її підзвітною.''

Халід Абдалла – британський актор єгипетського походження, медіактивіст, один із засновників колективу громадянських журналістів "Mosireen". Герой документального фільму "Майдан" про єгипетську революцію, який цього року номіновано на "Оскар"...

Ен Епплбом: ''Не сам лише вуличний протест, а широкий Рух проти корупції, тиск на суди та міліцію допоможуть українцям''

Енн Епплбом – американська письменниця, журналістка, лауреатка Пулітцерівської премії за книгу "Історія ГУЛАГу". Зайняла 27-му позицію у переліку найвпливовіших мислителів 2013...

Тімоті Ґартон Еш: ''Україні треба доводити, що події і далі розвиваються в ключі Оксамитових революцій. Насильство псує сприйняття українського протесту на Заході.''

Тімоті Ґартон Еш - один з найвпливовіших гуматінарних мислителів сучасності, автор багатьох книг та публікацій, присвячених політиці та "історії теперішнього часу", які змальовують трансформацію Європи протягом останньої чверті століття...

Світові інтелектуали про майбутнє України. Відкритий лист

"Майбутнє України залежить передовсім від самих українців. Десять років тому, під час Помаранчевої революції, українське суспільство виступило на захист демократії, встаючи на боротьбу за гідне майбутнє...