Прийняття законів на референдумі: шлях до анархії?
ЗМІ здебільшого обговорюють п. 1 рішення КС від 16 квітня, який де-факто перекреслив можливість прийняття Конституції на референдумі в обхід парламенту. Натомість в тіні залишається справді небезпечний п. 2:
"народ як носій суверенітету і єдине джерело влади в Україні, здійснюючи своє волевиявлення через всеукраїнський референдум за народною ініціативою, може в порядку, який має бути визначений Конституцією і законами України, приймати закони України (вносити до них зміни) , крім законів, прийняття яких на референдумі не допускається згідно з Конституцією України".
І ніякого схвалення парламентом ці закони не потребуватимуть!
Рішення КС дивує. Ви можете уявити собі як протилежні політичні сили будуть змагатися один з одним через ініціювання популістських законів (або навіть змін до законів!). Ланцюжок виборів (хай і демократичних) вже робить українську політику популістською. А тут ще й референдуми. Так це взагалі паралізує нашу владу. І ніякі посилання на демократичну Швейцарію не рятують. Маленька країна, інші традиції. Гадаю нам ближче англійська система, яка принципово обмежує застосування референдумів, наголошуючи: для того британці й обирають парламент, щоб він закони розробляв.
Після рішення КС єдина надія на "порядок, який має бути визначений Конституцією і законами України". Сподіваюся, що у парламенту вистачить здорового глузду, щоб, прийнявши відповідні закони, обмежити можливість застосування п. 2 і використання цієї додаткової зброї, що несподівано з'явилася у політиків, у внутрішньополітичному протистоянні.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
