Проблема "неподавання руки": підходи Сверстюка та "Інтера"
Мораль в нашому суспільстві знецінилася, і приклад подають рейтингові телеканали. Фактів чимало. Багато хто, наприклад, пам'ятає "п'ятихвилинки ненависті", які вели на "плюсах" під час кампанії 2004 р. Корчинський і Джангіров. Джангіров – тепер глава медіа-холдінгу при Черновецькому, що говорить само за себе. А Корчинський – авторитет для "Інтера", він бере участь в обговореннях, хто є великим українцем. З одного боку Мирослав Попович, з іншого – Корчиньский, Табачник, Литвин. Ба більше, Корчинський став ведучим фільму про Богдана Хмельницького. Я не буду обговорювати сам фільм чи якість роботи ведучого. Справа не в цьому. Справа в тому, що Корчинський – символ політичної клоунади і провокації – не може запрошуватися в якості морального авторитета на канал за визначенням. За які такі заслуги? Чи він історик чи він авторитет для суспільства?
Колись давали публічно ляпаса, не запрошували в пристойне товариство, не подавали руки. А у нас антигероям надають широкий ефір. Навіть ті ж "плюси" пересунули Піховшека у своїй сітці за 24 годину, а "Інтер" навпаки вирішує популяризувати Корчинського, надати йому респектабельності. Ну добре, можливо наш гість Шустер не знає, хто такий Дмитро. Але ж українські учасники команди проекту знають це дуже добре. Які ж аргументи тоді беруть гору?
На цьому тлі мені пригадується поведінка Євгена Сверстюка, для якого слова "честь" і "мораль" не є порожнім словом. Я брав з ним участь у передачі, на яку запросили скандально відомого Дмитра Понамарчука, який під час 2004 р. також виливав замовний бруд і став одним із "антисимволів". Сверстюк попередив канал, що разом з ним брати участь у передачі не буде. Канал, мабуть, вирішив, що відомий дисидент випендрюється. Але, побачивши в студії Понамарчука, Сверстюк підвівся і сказав, що зараз залишить передачу. І канал мусив, щоправда вибачаючись перед Понамарчуком, відправити його геть.
Шкода, що поведінка Сверстюка – виняток для нашої інтелігенції і для наших журналістів. Канали продовжують рекламувати "героїв" іншого штибу. До свободи слова це немає ніякого відношення. До очищення – теж. А може нема чому дивуватися, якщо Ківалов очолює комітет ВР із питань правосуддя, Литвин – секцію суспільних наук НАН України, Кучма стає членом наглядової ради Університету ім. Шевченка і т.д.?
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
