30 вересня 2008, 11:45

Кому підігрує Тягнибок?

Отже, Олег Тягнибок та його "Свобода" ініціюють референдум щодо скасування кримської автономії та спеціального статусу Севастополя. Про зміну статусу Севастополя у принципі справді колись можна буде говорити (не зараз). А от яку роль ідея скасування автономії відіграє у подальшій ескалації напруги у Криму неважко передбачити (при тому, що реалізувати її за нинішніх умов протистояння в країні все одно не вдасться).

Таку роль п. Тягнибоку грати не вперше. Згадаємо його гучні заяви у 2004 р. про "жидів і москалів", якими він дискредитував Ющенка і об'єктивно грав на користь Януковичу – закінчилось це виключенням із фракції "Нашої України". Після того він посоліднішав, став набувати респектабельнішого вигляду. Соціал-національна партія (назва ж яка!) перейменовується на "Свободу", до неї долучаються знакові для української інтелігенції постаті (як-то Бенюк, Іллєнко). І це недивно, це типово для правих радикалів, котрі намагаються захопити частину правоцентристського, консервативного електорату. В українській політиці для цього склалася сприятлива кон'юнктура, бо націонал-демократи та КУН себе дискредитували. Більше того, на тлі розвалу коаліції Ющенко-Тимошенко "Свобода" матиме шанс відкусити шматочок розчарованого помаранчевого електорату і подолати 3% бар'єр (а може й навіть отримати "золоту акцію" у майбутніх парламентських розкладах).

В цьому контексті ініціювання "Свободою" референдуму по Криму – грамотний політтехнологічний хід. Тим більше якщо вдало це розкрутити – учора, наприклад 20-хв. соло Тягнибока на 1 каналі Нацрадіо. Інша річ, що цим безумовно скористаються. Хто? Правильно – проросійські сили і Кремль (тим більше, що для Тягнибока пріоритетом є не НАТО, а Вишеградська четвірка та неіснуючий наразі Балто-Чорноморський союз). Всім, хто цікавиться історією і політикою, відомо: крайні радикали, справа і зліва, потребують і підживлюють один одного. Тягнибок потрібен російським націоналістам, а вони – йому. А ще його дії в Криму підігрують тим, хто хоче дестабілізації ситуації в Україні й половити рибку у каламутній водичці.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

''Я бачив Бога''

Так називається програма на "Новому християнському" каналі, яку веде пастор Андрій Тищенко. Та й не обовязково бачити Бога, можна відчувати його присутність в цьому світі, бачити перемогу духовної сили, світла над темрявою...

Навіть якщо "заморозка", головне, що Україна вистояла

З мого інтерв'ю Укрінформу: - Вибори до стійкого миру не мають ніякого відношення. Звісно, у Трампа може лишатися ідея фікс продовжувати тиск на Зеленського...

83% республіканців негативно ставляться до Путіна, щодо Зеленського думки розділилися порівну

Це, звісно, може бути слабкою втіхою, але принаймні до "сварки" у Білому домі республіканські виборці, які братимуть участь в наступних праймеріз, більше схилялися до України, а не до Росії...

105-річниця Ліги Націй: (3) УНР та ''ізоляціонізм'' США

Оригінал на НВ На русском тут Сьогодні 105 років від дня створення Ліги Націй – прообразу ООН. Головна критика її діяльності полягала в тому, що силових інструментів примусу до миру у неї фактично не було, за винятком зобов'язань розірвати з агресором усі економічні й культурні зв'язки, оголосити йому загальну блокаду...

Чи претендувати Україні на частку спадщини CРСР в країнах ''Глобального Півдня''?

У межах Другої міжнародної конференції "Crimea Global. Understanding Ukraine through the South" 21-22 листопада (організованою, зокрема, Офісом Кримської платформи") відбулася дискусія "Радянська спадщина в країнах Африки, Азії та Латинської Америки: чи повинна Україна претендувати на її частку?"...

Навіщо повторювати російське ІПСО про "далекобійні" ATACMS?

Росіяни говорять про застосування Україною "далекобійної" зброї і "належну" відповідь. Світові ЗМІ це перекладають як long-range missiles. До нас це знову вертається уже з посиланням на солідні західні видання, ми ж любимо посилатися на них...