Іноді краще співати, ніж говорити

Я цілком готовий сприймати критику уряду від економістів. Іде дискусія, хай жорстка, але принаймні фахова. Однак з уст п. Білозір це виглядає, м'яко кажучи, дивно, тим більше, що серед її пріоритетів, як вона сама зазначає, економічна політика не фігурує. Очевидно, в ЄЦ немає більш фахових економістів. Щось зовсім скрутно у них.



Я, до речі, на відміну від деяких моїх колег по політологічному цеху, не наважуюся коментувати суперечливі економічні процеси. Знову ж таки, гадаю, що для цього є фахові економісти. Але на політичних аспектах коментарів п. Білозір зупинюся.

Можна любити, або ненавидіти п. Тимошенко, але ж не може парламентар робити вигляд, що не знає про те, що уряд є коаліційним (50:50), що відповідальність за ситуацію в країні, інфляцію, соціальні обіцянки, непродумані дії навколо гривні несе і президентська сторона, що коаліція свідомо розвалювалася, і в цьому брала участь і сама п. Білозір, яка обиралася по списках НУНС, а потім раптом опинилася в ЄЦ. Чи все це сприяє нашій "європейській інтеграції", яку п. Білозір зазначає серед своїх пріоритетів? Гадаю, питання риторичне.

Тому її риторика є просто цинічною, що й недивно, враховуючи, що в даному випадку вона виступає лише рупором п. Балоги.

До речі, гадаю, що Руслана і Вакарчук вчинили чесно, залишивши парламентські стіни (і спокуси) і не захотівши грати в чужу гру.