22 червня 2009, 13:11

4% місць крайніх правих у Європарламенті: чи це є успіх?

Пан Тягнибок бачить в результатах крайніх правих і ксенофобських сил на виборах в Європарламент свідчення "відродження Європи". Мені чомусь здається, що ксенофобія ніколи не була ознакою "відродження". Скоріше навпаки. Однак я б волів сказати про цифри. Так по окремих країнах дійсно є зростання впливу "ультра". І це небезпечно. Однак сумарно вони набрали в Європарламенті аж 4% місць. Див. абзац з матеріалу, підготовленого в Школі політичної аналітики НаУКМА:

Был ли успех ультраправых?

В таких государствах, как Нидерланды, Австрия, Венгрия, Великобритания, ряд ультраправых партий набрали достаточное количество голосов, чтобы быть представленным в ЕП. Партия "За свободу" Нидерландов открыто провозглашает свои ксенофобские взгляды, антимусульманскую позицию, выступает за необходимость закрытия границ для мигрантов – на выборах в ЕП она получила 17% голосов избирателей, которые являются очень серьезным сигналом, в первую очередь для правительства Нидерландов и социальной, эмигрантской политики, которую оно проводит. Но это дало ей лишь 4 места в Европарламенте. Партия свободы Австрии также достигла существенного результата на выборах – 13% голосов избирателей (2 места). Они в свою очередь выступают резко против вступления Турции в ЕС, влияния европейских политик на австрийские внутренние, увеличения взносов Австрии в бюджет ЕС и требуют ужесточения законодательства в сфере гражданства. Партиями с подобными настроениями в Великобритании стала Британская национальная партия, а в Венгрии – Движение за лучшую Венгрию. Все они крайне скептически относятся к расширению полномочий европейских институтов как форме наступления на национальный суверенитет. Плюс к этому, как видим, призывы ксенофобского характера.

Но в общей сложности крайне правые будут иметь в Европарламенте менее 4% мест. Поэтому преувеличивать степень их влияния на общеевропейском уровне тоже не стоит.



Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

''Я бачив Бога''

Так називається програма на "Новому християнському" каналі, яку веде пастор Андрій Тищенко. Та й не обовязково бачити Бога, можна відчувати його присутність в цьому світі, бачити перемогу духовної сили, світла над темрявою...

Навіть якщо "заморозка", головне, що Україна вистояла

З мого інтерв'ю Укрінформу: - Вибори до стійкого миру не мають ніякого відношення. Звісно, у Трампа може лишатися ідея фікс продовжувати тиск на Зеленського...

83% республіканців негативно ставляться до Путіна, щодо Зеленського думки розділилися порівну

Це, звісно, може бути слабкою втіхою, але принаймні до "сварки" у Білому домі республіканські виборці, які братимуть участь в наступних праймеріз, більше схилялися до України, а не до Росії...

105-річниця Ліги Націй: (3) УНР та ''ізоляціонізм'' США

Оригінал на НВ На русском тут Сьогодні 105 років від дня створення Ліги Націй – прообразу ООН. Головна критика її діяльності полягала в тому, що силових інструментів примусу до миру у неї фактично не було, за винятком зобов'язань розірвати з агресором усі економічні й культурні зв'язки, оголосити йому загальну блокаду...

Чи претендувати Україні на частку спадщини CРСР в країнах ''Глобального Півдня''?

У межах Другої міжнародної конференції "Crimea Global. Understanding Ukraine through the South" 21-22 листопада (організованою, зокрема, Офісом Кримської платформи") відбулася дискусія "Радянська спадщина в країнах Африки, Азії та Латинської Америки: чи повинна Україна претендувати на її частку?"...

Навіщо повторювати російське ІПСО про "далекобійні" ATACMS?

Росіяни говорять про застосування Україною "далекобійної" зброї і "належну" відповідь. Світові ЗМІ це перекладають як long-range missiles. До нас це знову вертається уже з посиланням на солідні західні видання, ми ж любимо посилатися на них...