Вибір Миколи Рябчука

Ми з Миколою Рябчуком давно вже дискутували, що ж робити у другому турі "ліберальній інтелігенції", частина якої хоче голосувати проти обох кандидатів. І ось Микола вирішив. Для мене це важливо. Так само як і вибір Мирослава Поповича. Їх вибір підтримує і мене. Бо сумніви є, але як же пустити до влади людину, яка за словами "The Economist", "не має жодних натяків на інтелектуальну або політичну кмітливість, які потрібні успішному президентові" ("no sign of having the intellectual or political nous a successful president needs").

Наруга над здоровим глуздом і над людьми – це, коли людина, яка вже бачить себе президентом, демонстративно ігнорує офіційно оголошені дебати, на які чекає країна, а іде на інший канал, в заздалегідь підготовлені комфортні умови, щоб там, говорячи його ж словами, "снять с себя это, ну как это называется (він, мабуть, хотів сказати "стрес", але забув)... короче найти способ получить удовольствие".

Але досить. Все одно не зможу порівнятися з інтелектуальною публіцистикою Рябчука.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.