Деукраїнізація за "Тойнбі"- Герман
Отже, "прочитавши" (?) класика (ДТ, 03.04.10), п.Герман дійшла наступних висновків:
"Нова ідеологія Української держави" має бути заснована "на принципах широкої культурної автономії регіонів із правом обирати ту мову спілкування, яка відповідає потребам більшості його мешканців, ставити пам'ятники тим героям, пам'ять про яких живе в їхніх серцях, відзначати свята і вшановувати традиції так, як це робили їхні діди й прадіди".
Можна лише уявити, кому б ставили пам'ятники у повоєнній Німеччині, якби не політика денацифікації. В Іспанії зараз зносять пам'ятники Франко. Ну а Герман очевидно влаштовують і монументи Леніну, і чекістам, і запланований у Запоріжжі пам'ятник Сталіну, і 23 лютого, і 7 листопада.
На 9 травня "нинішнє керівництво держави не буде силоміць примушувати місцеві громади організовувати масові заходи з нагоди річниці. Хто захоче – вийде цього дня з георгіївською стрічкою".
Я розумію, коли ветерани виходять із радянськими орденами, і ми маємо їм низько вклонитися за їхній героїзм (як вклонитися і героям УПА). Але при чому тут "георгіївська стрічка"? Це ж і є якраз типово путінська політтехнологія.
"Галичанин може не боятися, що політика влади у мовній сфері набуде якихось радикальних змін. Просто його співвітчизник з російськомовного Луганська чи Криму буде мати такі ж права, як і він".
А які права матиме україномовний українець і його діти в Луганську і Криму. Чи будуть їм відповідати державною мовою в державних установах, місцевих органах влади, в сфері сервісу зрештою?
Очевидно, недостатньо прочитати Тойнбі, треба подумати і про українців, які хочуть говорити своєю мовою, розвивати українську культуру і позбутися совкових символів в нашому житті. Очевидно, не без порад п. Герман формувалася рада з гуманітарної політики при новому президенті. Наявність там Дмитра Стуса навряд чи врівноважить Петра Толочка та багатьох інших членів ради. Але це тема окремої розмови.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.