Призначення п. Солдатенка як дзеркало гуманітарної політики влади
Коли на міжнародному конгресі Центрально- і Східноєвропейських досліджень у Стокгольмі мене запитали, чому новий керівник Інституту національної памяті п. Солдатенко заявив, що голод 1933 р. "не був штучним", я в це навіть не повірив. Все-таки професійний історик, документів вже достатньо оприлюднено, доступ до них є. Потім я побачив цитату в англомовному моніторингу, але теж не був переконаний: може неправильно переклали. І ось нарешті прочитав розлоге інтерв'ю колеги-історика радіо "Свобода". Дійсно, саме так він і вважає.
Можна сперечатися, чи був голодомор геноцидом, чи етноцидом, чи соціоцидом, бо визначення геноциду є ширші і вужчі (як на мене, був). Але заперечувати штучність голоду, тобто що це був саме Голодомор – просто йти проти історичної правди. Це свідчить про ідеологічну зашореність керівника установи.
І це не дивно, бо Солдатенко не приховує свої комуністичних поглядів. Ба більше, він в інтерв'ю фактично визнає свою належність до Компартії і заявляє, що заборон на вивчення певних тем і документів за радянських часів не було. От так! Звичайно, це може бути його особистою справою, так само як і трактовки історії. Але як можна ставити комуніста керівником Інституту національної пам'яті, цілями якого є вшанування пам'яті жертв тоталітарних режимів, визначення причин трагедій, донесення до суспільства масштабів трагедій? Це все одно, що доручати п. Хорошковському розсідувати вияви цензури у ЗМІ.
Не знаю, хто лобіював саме це призначення, але дії нової влади в гумантірній сфері стають все цинічнішими. Чи має наша патріотка п. Герман позичати в Сірка очі за дії влади? Та ні, вона мабуть знайде виправдання – не вперше.
Але призначення п. Солдатенка, враховуючи його погляди і нещодавні заяви – це відвертий плювок не тільки українській інтелігенції, а і всій професійній спільноті істориків. Чи вистачить в українських істориків гідності протестувати, чи вистачить сил і можливостей для виступів в ЗМІ? Чи вистачить викладачам історії мужності роз'яснювати студентам, до чого може вести ідеологічна зашореність?
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.