7 листопада 2010, 22:25

Лише 7% кримської молоді були в країнах ЄС, лише 17% спілкувалися "вживу" з громадянами цих країн

Вражаючі соціологічні дані: Абсолютна більшість молодих кримчан ніколи "вживу" не спілкувалася з іноземцем з країни ЄС (таких, що мали такий досвід – лише 17%), не відвідувала країни ЄС (лише 7% відвідували), не має там друзів, родичів або знайомих (таких, що мають, виявилося аж 4%).

Днями опубліковано результати соціологічного опитування представників молоді Криму, проведеного у рамках проекту "Європейська ідентичність кримської молоді", який реалізує сімферопольська міська молодіжна громадська соціально-екологічна організація "Світло" за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження".

Результати опитування ілюструють рівень європейської ідентичності кримської молоді, її ставлення до Європи і європейських цінностей.

Головні висновки:



Лише кожен четвертий молодий кримчанин вважає себе європейцем.

Абсолютна більшість представників кримської молоді переконані, що Крим є частиною Європи географічно і історично; менш переконливу перевагу здобула ідентифікація Криму частиною Європи з точки зору культури (ментальності). Думки щодо політичної приналежності Криму до Європи розділилися приблизно навпіл. При цьому абсолютна більшість молодих кримчан вважає, що Крим не є частиною Європи за ознакою економіки.

Переважна більшість молодих кримчан не може навести аргументів на підтвердження своєї тези про історико-культурну приналежність Криму до Європи. Так, приклади європейської спадщини у Криму та внесків кримчан у європейську та світову культуру змогли навести лише 8% та 15% респондентів відповідно. Тобто, незважаючи на те, що абсолютна більшість кримчан знає про давньогрецькі міста та генуезькі фортеці, під час опитування вони мали складнощі з тим, аби згадати про них та проасоціювати ці пам'ятки з європейською спадщиною.

Щодо ставлення до ЄС, думки респондентів розділилися приблизно навпіл: половина молодих кримчан вважає ЄС другом чи партнером, інша половина – конкурентом чи ворогом. За спостереженнями інтерв'юерів, респонденти, які вважали ЄС ворогом, часто при цьому згадували про Росію як друга, а ті, які вважали ЄС конкурентом, часто мали на увазі такі сфери, як спорт та туризм.

Кримська молодь не знає, що таке європейські цінності – відповіді на таке питання змогли навести лише 12% опитаних.

При цьому більшість молодих кримчан підтримує проведення реформ для досягнення європейських стандартів у політиці, управлінні, праві, економіці, соціальній, освітній сферах.

Абсолютна більшість молодих кримчан ніколи "вживу" не спілкувалася з іноземцем з країни ЄС (таких, що мали такий досвід – лише 17%), не відвідувала країни ЄС (лише 7% відвідували), не має там друзів, родичів або знайомих (таких, що мають, виявилося аж 4%). Це свідчить про надзвичайно низький рівень людських контактів з іншими країнами Європи, або, іншими словами, про неінтегрованість кримської молоді у європейський простір.

Більшість молодих кримчан хотіли би відвідати країни ЄС у якості туриста (94%) або для навчання (48%). Таким чином, низький відсоток тих, хто насправді коли-небудь відвідував країни ЄС, пояснюється скоріше соціально-економічними факторами, ніж відсутністю бажання.

Дуже висока частка тих, хто хоче емігрувати (42%), або тимчасово працювати (67%) у країнах ЄС свідчить про те, що кримська молодь не задоволена соціально-економічними умовами свого життя і розуміє, що у ЄС рівень життя вищий.

Більшість молодих кримчан чула про наявність можливостей отримати освіту в Європі. Але при цьому вони зовсім не обізнані із стипендіальними програмами, які надають ці можливості (спробували назвати такі програми лише 9%, причому усі невірно, бо єдині названі варіанти – програми AISEC та Au Pair – не надають стипендій для навчання). Так само невідомими залишаються можливості молодіжних обмінів за підтримки ЄС (програма ЄС "Молодь у дії").

Кримська молодь визнає свій низький рівень знання англійської – основної мови комунікації в Європі. Це, у першу чергу, свідчить про неефективність шкільної та вузівської освіти. Слабке знання англійської утруднює спілкування з іноземцями, закриває можливості навчання (або роботи) у країнах ЄС і унеможливлює отримання інформації безпосередньо із європейських та світових ЗМІ (англомовного сегменту інтернету).

Інформаційні заходи до Дня Європи у Криму не є ефективними: про них чули лише 12% представників кримської молоді (яка мала би бути основною цільовою аудиторією).

Опитування було проведене Агентством технологій комунікацій "Креатіда" з 4 по 10 жовтня 2010 року у всіх районах АР Крим, містах Сімферополі та Севастополі. Було опитано 650 респондентів у віці від 18 до 35 років, вибірка репрезентує молодь Криму за основними соціально-демографічними ознаками. Статистична похибка не перевищує 2,2%.

Повні результати опитування дивіться тут.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

''Я бачив Бога''

Так називається програма на "Новому християнському" каналі, яку веде пастор Андрій Тищенко. Та й не обовязково бачити Бога, можна відчувати його присутність в цьому світі, бачити перемогу духовної сили, світла над темрявою...

Навіть якщо "заморозка", головне, що Україна вистояла

З мого інтерв'ю Укрінформу: - Вибори до стійкого миру не мають ніякого відношення. Звісно, у Трампа може лишатися ідея фікс продовжувати тиск на Зеленського...

83% республіканців негативно ставляться до Путіна, щодо Зеленського думки розділилися порівну

Це, звісно, може бути слабкою втіхою, але принаймні до "сварки" у Білому домі республіканські виборці, які братимуть участь в наступних праймеріз, більше схилялися до України, а не до Росії...

105-річниця Ліги Націй: (3) УНР та ''ізоляціонізм'' США

Оригінал на НВ На русском тут Сьогодні 105 років від дня створення Ліги Націй – прообразу ООН. Головна критика її діяльності полягала в тому, що силових інструментів примусу до миру у неї фактично не було, за винятком зобов'язань розірвати з агресором усі економічні й культурні зв'язки, оголосити йому загальну блокаду...

Чи претендувати Україні на частку спадщини CРСР в країнах ''Глобального Півдня''?

У межах Другої міжнародної конференції "Crimea Global. Understanding Ukraine through the South" 21-22 листопада (організованою, зокрема, Офісом Кримської платформи") відбулася дискусія "Радянська спадщина в країнах Африки, Азії та Латинської Америки: чи повинна Україна претендувати на її частку?"...

Навіщо повторювати російське ІПСО про "далекобійні" ATACMS?

Росіяни говорять про застосування Україною "далекобійної" зброї і "належну" відповідь. Світові ЗМІ це перекладають як long-range missiles. До нас це знову вертається уже з посиланням на солідні західні видання, ми ж любимо посилатися на них...