20 лютого 2011, 13:36

13 критеріїв для порівняння Єгипту та Росії (а також про Маккейна і Путіна)

Ось цікава заочна полеміка пп.Маккейна і Путіна (та їхніх прес-секретарів). А далі йде порівняння двох країн за різними індексами. Подекуди Росія попереду, а подекуди – Єгипет. Очевидно, в ряді випадків можна посперечатися щодо об'єктивності рейтингів, але у будь-якому випадку таке порівнння заохочує до думок.

Можливо, буде цікаво і для українських можновладців...

PS Прочитавши в одному з коментів іронічне питання про здоров'я Маккейна, я вирішив поставити інформацію, яка не має прямого відношення до теми блогу, але яка дає нам щось для порівняння минулого Путіна і бойового офіцера Маккейна, який на відміну від Путіна знає, що таке війна і що таке тортури (я знав про те, що Маккейн був у в'єтнамському полоні, але не про жахливі деталі цього ув'язнення). Вражаюча історія. Прочитайте з російської (!) вікіпедії:



26 октября 1967 года Маккейн в составе группы из 20 самолетов вылетел на бомбардировку электростанции в центре Ханоя и был сбит зенитной ракетой. Лётчик катапультировался и приземлился в озеро, чуть не утонув; он сломал обе руки и ногу и был жестоко избит вьетнамскими солдатами: ему раздробили плечо, он был дважды ранен. В таком состоянии Маккейн был помещён в главную тюрьму Ханоя.

На допросе он, в соответствии с американским военным уставом, назвал только краткие сведения о себе – по фамилии вьетнамцы установили, что они взяли в плен сына высокопоставленного американского офицера. Только после этого ему была оказана медицинская помощь, и о его пленении было официально объявлено. Он шесть недель провёл в больнице, в этот период к нему допустили французского тележурналиста, его посещали видные вьетнамские деятели, считавшие Маккейна представителем американской военно-политической элиты. В декабре 1967 потерявшего 26 кг и поседевшего (позднее он получил прозвище "Белый торнадо") Маккейна перевели в лагерь военнопленных в Ханое, где о нём заботились товарищи по плену.

В марте 1968 он был помещён в одиночную камеру.

В июле 1968 его отец стал главнокомандующим Тихоокеанским флотом США и, соответственно, командующим американскими военно-морскими силами на Вьетнамском театре военных действий. Тогда северовьетнамские власти в пропагандистских целях предложили освободить Маккейна раньше его товарищей, однако он заявил, что принял бы предложение только в том случае, если бы также были освобождены американские военнослужащие, попавшие в плен раньше него. Об отказе Маккейна от освобождения вьетнамские чиновники сообщили американскому представителю на Парижских мирных переговорах Авереллу Гарриману.

В августе 1968 Маккейна подвергли постоянным избиениям (каждые два часа), стремясь сломить его волю. В это же время он болел дизентерией, а охранники помешали ему покончить с собой. После четырёх дней подобных "допросов" он написал короткое "признание" в своей преступной деятельности против вьетнамского народа – при этом он использовал несвойственный ему коммунистический жаргон, чтобы показать, что этот документ получен с помощью пыток. Новые переломы, полученные в эти дни, привели к тому, что Маккейн потерял возможность поднимать руки выше головы. Позднее он вспоминал: "Я узнал то, что все мы узнали там: каждый человек имеет свой предел. Я достиг своего". Однако на этом плохое обращение с ним не прекратилось – его продолжали бить (два-три раза в неделю) за отказ подписать новое "признание". Он вспоминал, что каждое утро к нему входил надзиратель и требовал, чтобы заключённый кланялся ему, и в ответ на отказ, наносил ему удар в висок. Кроме того, Маккейна пытались силой заставить выдать военную информацию – после очередных избиений он заявил, что согласен назвать фамилии своих товарищей по эскадрилье, после этого перечислив вьетнамцам список футболистов команды "Грин Бэй Пэкерз". В этот же период он принципиально отказывался встречаться с посещавшими Ханой американскими антивоенными активистами, чтобы не дать возможности использовать его в целях пропаганды против своей страны.

Летом 1969 один из освобождённых из плена американцев сообщил о пытках, которым он подвергался. После этого обращение с военнопленными улучшилось. В октябре 1969 Маккейн был переведён в тюрьму "Хоало", известную среди американских пилотов под ироническим названием "Ханой Хилтон". Там он продолжал отказываться встречаться с американскими антивоенными активистами и журналистами, сочувствовавшими Северному Вьетнаму. Всего Маккейн провёл в плену 1967 дней (5 с половиной лет) и освобождён 15 марта 1973 после подписания Парижских мирных соглашений между США и Демократической Республикой Вьетнам.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Чи претендувати Україні на частку спадщини CРСР в країнах ''Глобального Півдня''?

У межах Другої міжнародної конференції "Crimea Global. Understanding Ukraine through the South" 21-22 листопада (організованою, зокрема, Офісом Кримської платформи") відбулася дискусія "Радянська спадщина в країнах Африки, Азії та Латинської Америки: чи повинна Україна претендувати на її частку?"...

Навіщо повторювати російське ІПСО про "далекобійні" ATACMS?

Росіяни говорять про застосування Україною "далекобійної" зброї і "належну" відповідь. Світові ЗМІ це перекладають як long-range missiles. До нас це знову вертається уже з посиланням на солідні західні видання, ми ж любимо посилатися на них...

Що там із "Кримською декларацією", прийнятою адміністрацією Трампа 2018 р.?

Радник Трампа: Зеленський має представити реалістичне бачення миру, Криму більше немає. Щоправда, за кілька годин команда Трампа дезавуювала ці твердження, зазначивши, що це був радник саме під час виборчої кампанії, отож він не має жодних повноважень робити такі заяви...

Опитування у 30 країнах: хочуть перемоги України і лідерства США

Оригінал на НВ 4 листопада британській The Economist опублікував результати опитування міжнародної кампанії GlobeScan, проведеного у 30 країнах світу (в кожній країні опитували по 1000 респондентів)...

Три несподіванки з опитування до Дня Незалежності

Оригінал – НВ 8-15 серпня Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова провів загальнонаціональне опитування...

"Історичні" вибори у Мексиці: "каральне голосування" та вплив на Україну

ОЛЬГА ВОРОЖБИТ, ОЛЕГ САБУРА: Оригінал "Тиждень" 2 червня у Мексиці відбуваються загальні вибори, які незалежно від результатів вже можуть вважатися історичними...