Звернення українських дипломатів до своїх колег

Ось цей текст:

ЗВЕРНЕННЯ ДО УКРАЇНСЬКИХ ДИПЛОМАТІВ

Сильна європейська демократична Україна була і залишається метою усіх поколінь українських дипломатів. Як тих, хто раніше представляв нашу країну у світі, так і тих, хто сьогодні працюють в МЗС чи за кордоном.

На дипломатичній службі особливо гостро відчуваєш гордість чи біль за свою країну. Саміт у Вільнюсі став зовнішньополітичною ганьбою. Кожен з нас у різні часи та на різних посадах робив усе можливе, щоб Україна нарешті перейшла зовнішньополітичний Рубікон на шляху до єдиної Європи. Замість цього, нічне побиття мирного Майдану стало кривавим Рубіконом всередині держави.

Замість мирної, самостійної і передбачуваної України світ побачив дикунів у погонах. Замість гордої незалежної держави, яка здатна захищати свої національні інтереси, – прохача з простягнутою рукою. Замість євроінтеграційних реформ – дешевий популізм

Непідписання Угоди про асоціацію з ЄС завдало удару багаторічній роботі МЗС та диппредставництв України за кордоном, сотень професійних дипломатів. Ми пам'ятаємо, з яким ентузіазмом розпочиналася робота над документом, що став зараз проектом Угоди про асоціацію. Віра в те, що ми робимо це задля європейського майбутнього всієї країни, давала нам натхнення та сил. Ми із великим співчуттям уявляємо, як нашим колегам зараз нелегко дивитись в очі європейським партнерам.

Дипломати працювали і продовжують працювати навіть поза межами дипслужби для благородної мети європейської інтеграції України, ствердження нашої країни як гідного, передбачуваного члена міжнародної спільноти, здатного на незалежну зовнішню політику.

Ми закликаємо усіх наших колег в Україні та за кордоном не забувати, що українські дипломати не торгують своєю країною, своїм народом. Ми завжди були, є і залишатимемось з українцями, де б вони не були – на Майдані у Києві чи у будь-якому іншому куточку світу.

Рано чи пізно, але ми досягнемо мети, якій присвятили багато років свого життя, – створенню багатої, заможної, стабільної європейської України.

Борис Тарасюк, Міністр закордонних справ України (1998 – 2000, 2005 – 2007);

Володимир Огризко, Міністр закордонних справ України (2007 – 2008);

Микола Макаревич, Перший Заступник Міністра закордонних справ України (1990-1995);

Борис Гудима, Заступник Міністра закордонних справ України (1996-1998);

Валерій Чалий, Заступник Міністра закордонних справ України (2009 – 2010);

Юрій Богаєвський, Надзвичайний і Повноважний Посол України;

Олександр Божко, Надзвичайний і Повноважний Посол України;

Юрій Малько, Надзвичайний і Повноважний Посол України;

Віктор Маштабей, Надзвичайний і Повноважний Посол України;

Ігор Осташ, Надзвичайний і Повноважний Посол України;

Богдан Соколовський, Надзвичайний і Повноважний Посол України;

Ігор Турянський, Надзвичайний і Повноважний Посол України;

Володимир Чорний, Надзвичайний і Повноважний Посланник ІІ класу;

Василь Філіпчук, Директор Департаменту Європейського Союзу МЗС України, Директор Політичного Департаменту МЗС України (2010-2012);

Вадим Трюхан, Директор Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції у 2008-2010 рр.;

Данило Лубківський, Надзвичайний і Повноважний Посланник України І класу;

Олег Волошин, Директор Департаменту інформаційної політики МЗС України (2010 – 2013);

Ігор Довганюк, український дипломат (1998-2010), керівник Торговельно-економічної місії (ТЕМ) у Королівстві Марокко (2003-2006);

Андрій Базів, другий секретар Посольства України в США;

Надія Петриченко, український дипломат,

Максим Нелін, український дипломат;

Олена Захарова, український дипломат (2003-2012);

Дмитро Іщенко, український дипломат.

Звернення розміщено на сторінці "Ukrainian Diplomats for EU" у соціальній мережі Facebook.

Відозва відкрита для приєднання за адресою ukrainiandiplomatsforeu@gmail.com

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.