Мілан...

1. Бойові дії, що їх продовжує Кремль і бойовики, показують світу, хто насправді зриває доягнуті так непросто (і контроверсійно) домовленості.

2. Україна раніше не брала участі у форумі ASEМ, але її запросили. Фактично українська тематика стає чи не центральною темою форуму.

3. Обговорення відбудеться у багатосторонньому форматі, розширеному порівняно із "нормандським". Раніше багато разів зазначалося, що саме багатостроннього формату треба домогатися українській стороні. Виглядає так, що Меркель настроєна дуже жорстко щодо відповідальності Путіна за війну на сході України. США у цьому форматі участі брати не будуть. Шкода. Але наші президенти вчора звіряли годинники у телефонній розмові. З символічної точки зору цю багатостронню зустріч можна і треба позиціонувати як "двосторонню": Україна і світ, з одного боку, а Кремль – з іншого.

4. Наскільки я зрозумів, після цієї зустрічі може відбутися зустріч Порошенко – Путін. Тут, зрозуміло, криються небезпеки. Сподіваюся, наш президент їх усвідомлює, а громадськість неодмінно про цю зустріч запитає, тим більше напередодні виборів.

5. Форум для нас може нічого і не принести. Треба бути реалістами. Але багатостороння зустріч і можливий тиск на Росію можуть стати і певними кроками по деескалації, у яких зацікавлена Україна: відвід російських військ і найманців, реальне припинення вогню, контроль над кордоном. Якщо це не відбудеться, у нас буде повне моральне право не виконувати закони про особливий порядок місцевого самоврядування і, зокрема, щодо виборів 7 грудня. І світ це цілком зрозуміє.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.