14 січня 2017, 15:18

Зовнішня політика: не применшуємо здобутків, розуміємо виклики

Вчора у мене був день зовнішньополітичних коментарів:

1) Серед беззаперечних здобутків: санкції продовжено (при цьому Київ не здійснив жодної поступки з політичних аспектів мінського процесу), дві резолюції ПАРЄ, де прямим текстом йдеться про "російські війська" і "агресію Росії"), резолюція ГА ООН по правам людини у Криму.

Серед незавершеного, але дипломатично розблокованого: тристороннє рішення ЄС, Україна, Нідерландів щодо асоціації з ЄС, де Київ знову ж таки нічим не поступився; після рішення ЄС по відповідному механізму розблоковано шлях до безвізу



Політичні аспекти врегулювання на Донбасі не можуть йти попереду безпекових: "мы можем вспомнить, что Израиль пошел на колоссальные уступки именно в секторе Газа, потому что он ликвидировал свои военные поселения. И это делалось силой, потому что еврейские поселенцы не хотели выезжать... что они получили? они получили у власти ХАМАС. Получается, что можно идти на уступки, но эти уступки приводят к соответствующей реакции с другой стороны. И это уже урок для нас ", – сказал эксперт.

2) Непевності, пов'язані з політикою адміністрації Трампа. Але вже зараз, як і передбачали експерти, ми бачимо суттєву модифікацію позиції Трампа і зокрема жорсткі висловлювання щодо Росії майбутніх "силовиків".



3) Щодо розміщення американського контингенту у Польщі, мені доводилося пояснювати у тому числі і кореспондентці Radio France International, що це робиться в межах спільного натівського рішення, а не лише рішення Обами (вона, до речі, не знала про Будапештський меморандум і попросила пояснити для слухачів, а що таке "гібридна війна").

Отдельная игра Путина. Почему Россия будет бряцать оружием у границ Польши и стран Балтии

"Прежде всего, размещение военных сил в Польше – это действия в полном соответствии с решениями НАТО, которые принимались коллективно всеми странами-членами. Сейчас размещаются не только американские контингенты в Польше, но и контингенты Великобритании, Канады, Германии в странах Балтии. Так что это не является какими-то односторонними действиями американцев", – напомнил политический эксперт.

"Также важно отметить, что все это – ответ на то, что Россия сделала в Украине. Действия России в Украине поставили под вопрос, будут ли работать натовские гарантии, например, для стран Балтии. Поэтому Альянс и прибегнул к такому ответу, как размещение в Восточной Европе передовых контингентов", – подчеркнул политолог.

"Военная составляющая тут не главная, поскольку совершенно очевидно, что размещение 80 американских танков в Польше либо размещение по одному натовскому батальону в каждой из стран Балтии не меняет военное соотношение сил", – говорит научный директор "Деминициатив".

По его словам, все это – важные политические шаги, ведь российский контингент на границах со странами Балтии или Польшей все равно будет более многочисленным: "Но поскольку там теперь размещены американские силы, то в случае гипотетической атаки россиян (если, например, они захотят захватить часть Эстонии и провозгласить там "Нарвскую народную республику" или что-то вроде того), они будут вынуждены противостоять контингентам НАТО. Тогда Альянс автоматически подключится к их защите. Безусловно, это усиливает гарантии, которые НАТО дает своим членам".

"Так что в военном плане это не является большим изменением баланса сил, но это усиливает гарантии, поскольку за этими батальонами или 80-ю танками теперь стоит вся мощь НАТО, в том числе ядерная – США, Англии и Франции", – уверен Гарань.

По его мнению, российскую реакцию несложно предсказать: "Россия будет говорить, что ее окружают, что это агрессивные мероприятия, что это агрессивный НАТО создает для РФ угрозы. Это все то, что я слышал в то время, когда учился в Советском Союзе".

"Но ведь именно Россия фактически начала провоцировать НАТО, когда разместила комплексы "Искандер" в Калининградской области, что является прямой угрозой для Польши. Теперь в ответ на действия НАТО Россия, я думаю, будет бряцать оружием. Но в военном противостоянии она все равно проигрывает – в экономическом плане у нее нет ресурсов для долгого противостояния. Но бряцать оружием она будет", – уверен политолог.

"Эскалация, которая может быть в Украине на границе с Россией, будет связана не с действиями Запада в Прибалтике и Польше. Скорее, это будет отдельная игра Путина, которая может быть связана как с попытками дестабилизировать ситуацию в Украине, так и с попытками оказывать давление на новую администрацию Трампа (то есть это нельзя будет расценивать как ответ на то, что сейчас НАТО делает в Восточной Европе). Если Россия захочет оказать давление на новую администрацию Трампа, в Украине может начаться эскалация конфликта. Хотя думаю, что это будет контрпродуктивно, ведь мы уже видим, какие заявления делает и потенциальный министр обороны США, и потенциальный глава службы безопасности, и новый глава разведки США – они все говорят про угрозу России. Если Путин пойдет на эскалацию в Украине, а, тем более, бряцание оружием в Прибалтике или в Калининградской области, то это только усилит реакцию Вашингтона. Еще один вариант, почему Россия может начать эскалацию на Донбассе, – если Путин захочет дестабилизировать ситуацию в Украине и оказать давление на Украину в рамках "минского процесса". Такое может быть", – подытожил Алексей Гарань.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Чи претендувати Україні на частку спадщини CРСР в країнах ''Глобального Півдня''?

У межах Другої міжнародної конференції "Crimea Global. Understanding Ukraine through the South" 21-22 листопада (організованою, зокрема, Офісом Кримської платформи") відбулася дискусія "Радянська спадщина в країнах Африки, Азії та Латинської Америки: чи повинна Україна претендувати на її частку?"...

Навіщо повторювати російське ІПСО про "далекобійні" ATACMS?

Росіяни говорять про застосування Україною "далекобійної" зброї і "належну" відповідь. Світові ЗМІ це перекладають як long-range missiles. До нас це знову вертається уже з посиланням на солідні західні видання, ми ж любимо посилатися на них...

Що там із "Кримською декларацією", прийнятою адміністрацією Трампа 2018 р.?

Радник Трампа: Зеленський має представити реалістичне бачення миру, Криму більше немає. Щоправда, за кілька годин команда Трампа дезавуювала ці твердження, зазначивши, що це був радник саме під час виборчої кампанії, отож він не має жодних повноважень робити такі заяви...

Опитування у 30 країнах: хочуть перемоги України і лідерства США

Оригінал на НВ 4 листопада британській The Economist опублікував результати опитування міжнародної кампанії GlobeScan, проведеного у 30 країнах світу (в кожній країні опитували по 1000 респондентів)...

Три несподіванки з опитування до Дня Незалежності

Оригінал – НВ 8-15 серпня Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова провів загальнонаціональне опитування...

"Історичні" вибори у Мексиці: "каральне голосування" та вплив на Україну

ОЛЬГА ВОРОЖБИТ, ОЛЕГ САБУРА: Оригінал "Тиждень" 2 червня у Мексиці відбуваються загальні вибори, які незалежно від результатів вже можуть вважатися історичними...