"Акваріумгейт": згортання чи оновлення антикорупційної політики напередодні президентських виборів? (position memo від "Демініціатив")
4 квітня Національне антикорупційне бюро України оприлюднило фрагменти записів, зроблених у кабінеті заступника Генерального прокурора – голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького.
Цього ж дня він та директор НАБУ Артем Ситник по черзі звітують перед парламентом. Керівник САП відкрито відповідає на звинувачення і не приховує наміру протистояти очільникам Генпрокуратури та НАБУ, про що він заявив напередодні в інтерв'ю "Українській правді". Тоді як голова НАБУ демонстративно уникає повторення звинувачень на адресу Холодницького, які він озвучив 30 березня в інтерв'ю "Дзеркалу тижня". Так само уникає публічних коментарів на цю тему Генпрокурор Юрій Луценко та Президент України Петро Порошенко.
Водночас ситуацію навколо протистояння основних антикорупційних органів цього ж дня стримано прокоментував міністр внутрішніх справ і один із лідерів "Народного фронту" Арсен Аваков: "Я не беру участі в конфліктах силовиків". На додаток, фракція НФ тепло зустріла звіт голови САП у парламенті.
На нашу думку, обмін ударами через пресу свідчить про серйозну кризу не лише в особистих стосунках керівників нових антикорупційних органів, а й про те, що ці органи дедалі більше політизуються.
"Акваріумгейт" (записи робилися завдяки підслуховувальним пристроям, закріпленим на акваріумі в кабінеті Холодницького), як ми спробуємо довести далі, – став лише проміжною кульмінацією спроб влади втягнути НАБУ та САП у політичну боротьбу, перетворити їх на зручні інструменти вибіркового і політично вмотивованого правосуддя.
Серйозність поточної ситуації полягає в тому, що тепер і Ситник, і Холодницький, вільно чи мимоволі, більше переймаються власними перспективами і пошуком ситуативних союзників, ніж захистом своїх відомств від зовнішнього політичного впливу і зовнішнього управління їхньою діяльністю.
Перемога у такому протистоянні, яке суперечить логіці антикорупційної політики, що закладалася в основу створення НАБУ і САП, дістанеться котромусь із них дорогою ціною – перетворенням переможця на сателіта однієї із конкуруючих на президентських виборах політичних груп. Проте, на нашу думку, все ще існує можливість зберегти автономію обох антикорупційних органів і не допустити їх поглинання старою системою – політично чи економічно вмотивованим правосуддям.
Розглянемо ситуацію в інституційно-елітному та суспільно-політичному вимірах.
Читати далі
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
