Марія Золкіна ("Демініціативи"): У ніч перед Мінськом
Вже завтра у Мінську українське представництво в Тристоронній контактній групі має представити план нового Президента України з врегулювання конфлікту з Росією.
Для українського суспільства та навіть експертного середовища в його абсолютній більшості зміст цього плану – досі таємниця. Саме тому поки що – не оцінки, які можна буде давати завтра, і не поради, бо непрохані поради нікому не потрібні. Зараз – застереження і загальні акценти.
Перший акцент: кардинально нових пропозицій очікувати не варто. Вони, очевидно, будуть у дусі Мінських домовленостей і включатимуть ідеї переходу до практичного втілення певних положень Мінського Комплексу заходів.
Те, що інші підходи чи справді нові пропозиції – не на столі у нового Президента, стало ясно вже не з наших здогадок, а з того курсу, який він обрав, спілкуючись з модераторами нормандського процесу – Францією та Німеччиною. Так, принаймні одна ясність є – виконання Мінська.
Другий акцент: зважаючи на те, що левова частка Мінських домовленостей мала бути виконана до кінця 2015 року, а за фактом – маємо частковий прогрес або повне невиконання більшості з їх положень, Україна має вдалий момент, аби "скинути" тягар тієї послідовності, яка була закладена в Комплексі заходів чотири роки тому. Нагадаємо. Якби документ виконувався "гладко", то це мало би бути так:
https://dif.org.ua/article/u-nich-pered-minskom
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
