Дискусія партій та експертів: Безпека, оборона, деокупація. Ч. 2. Політика санкцій та економічна політика щодо Росії, енергетична безпека.

11 липня в "Укрінформі" відбулася третя з чотирьох публічних дискусій представників політичних партій за участю експертів громадської ініціативи Виборча Рада UA та Реанімаційного Пакету Реформ. Ці дискусії мають на меті ознайомити виборців з баченням і стратегіями рейтингових політичних партій, а конкретно ця зустріч називалася "Безпека, оборона та деокупація у планах майбутнього Парламенту" (цього разу "Сила і честь" була відсутня, а ОПЗЖ взагалі не ходить на ці дискусії). 1-й блок – європейська, євроатлантична інтеграція України. 2-й блок – політика санкцій та економічна політика стосовно Росії, енергетична безпека. 3-ій блок – питання деокупації та реінтеграції Донбасу та Криму, зокрема політики щодо громадян України на окупованих територіях. 4-й блок – інформаційна безпека України. 5-й блок – політика оборонних витрат, реформи оборонної промисловості. Виходячи з великого обсягу дискусії, будемо публікувати її по частинах. Отож, наразі блок 2. Нижче подана відредагована з мінімальними правками стенограма (тобто це не аналітичний стиль, а жива розмова, дискусія). Через "накладки" в графіку представник "ЄС" під час обговорення цього блоку був відсутній.

Структура обговорення блоку 2: вступне бачення теми представниками партій; питання експертів і відповіді на них.

[42:12] Олексій Гарань – науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, Виборча Рада UA. Модератор:

Отже переходимо до другого блоку, і це політика санкцій та економічного розвитку стосовно Росії, і цього разу ми починаємо з іншого боку нашого "круглого столу", будь ласка, давайте дві хвилини і так, максимально-максимально конкретно. Я розумію, що у нас перший блок вийшов більш загальним, ЄС, НАТО, всі за, всі підтримують, тому давайте, будь ласка, більш конкретно. Політика санкцій, та економічна політика стосовно Росії і тут же у нас питання енергетичної безпеки, будь ласка, пані Анно [звертаючись до Анни Коваленко]

[43:11] Анна Коваленко – представниця політичної партії "Слуга народу":

Насправді, коли ми говоримо про війну, це завжди про гроші, великі бюджети та витрачання грошей на озброєння, на забезпечення солдат і так далі. Тому санкції є досить дієвим інструментом по відношенню Росії і тому ми закликаємо міжнародну спільноту вводити якомога більше персональні та жорсткіші санкції проти фізичних осіб, проти юридичних осіб. І Ви чули, що наш Президент сказав, що для нього це тепер улюблене слово "Санкції", але насправді для нас це дуже важливо, коли міжнародна спільнота об'єднується і примушує Росію до миру, тому ми маємо над цим працювати. Що стосується санкцій, які Україна вводить проти Росії, то тут є багато питань, як відбувається контроль за їх виконанням. Тобто всередині України відбувається така цікава історія. Цей процес, створення та формулювання списку фізичних осіб, або юридичних, він є досить складним і має багато етапів погодження і там закладені від початку корупційні ризики, що дає можливість маніпулювання українськими правоохоронними органами по відношенню тих чи інших компаній, що є трохи ризикованим і не адекватним. Інша історія, ми всі пам'ятаємо історію з Рибницею у Придністров'ї, коли один з учасників металургійної асоціації, металургійного ринку порушував ці санкції, і була така досить жорстка боротьба. Президент Порошенко видав указ про те, що має створитися ця система за виконанням контролю санкцій, і цього Кабінет міністрів і не зробив, до речі. В продовження історії з Рибницею, потім цей завод, який є фактично основним і який платить податки в Придністров'ї, був виведений із під санкційного режиму рішенням президента. Чому це сталося, є публічне пояснення, що звернувся з Молдови прем'єр-міністр, але було також багато журналістських розслідувань, які свідчили скоріше про бізнес інтереси ключових політиків України та Молдови. Насправді, аби такого не траплялось, повинні бути прозорі процедури дотримання, процедури контролю. Дякую.

[46:06] Олександра Дворецька представниця політичної партії "Голос":

У нас є доволі такі короткі тези, спробую говорити швидко. Перше -це важливо зараз затягувати Російську Федерацію в судові справи, в міжнародні суди, для того, щоб були підстави продовження дій санкцій, і впроваджувати нові санкції, за невиконання цих санкцій. Ми знаємо що цей процес вже почався, але його треба трошки більше консолідувати, тому що у нас зараз є деякі неузгодженості між Міністерством закордонних справ, Міністерством юстиції, те, які справи і з якими аргументами ведуться. Тому сьогодні важливо не допускати послаблення тих санкцій, які вже існують. Ми бачили вже ту ситуацію, що відбувається в Парламентській Асамблеї Ради Європи, останній місяць, але робота, яка була проведена Російською Федерацією, вона велась останні роки, для того, щоб повернутися туди. Ще восени в Берліні дуже багато вже обговорювали це питання щодо повернення Російської Федерації, це не було питання, яке вирішувалося в останній момент, всі їхали вже з прийнятими рішеннями, хто та яким чином буде голосувати. Це дуже важлива робота наших дипломатичних представництв з журналістами, з лідерами думок, з депутатами всередині цих країн, для того, щоб не допустити послаблення тих санкцій, які вже існують. На нашу думку, важливим елементом є продовжити лобіювати думку, що ключ вирішення війни на сході України лежить в Кремлі: не десь там, всередині Луганської та Донецької області, і саме тому треба продовжувати санкції по відношенню до Російської Федерації. Це також лобіювання недопущення запуску Північного та Турецького потоків, для збереження транзиту газу через територію України. Що стосується економічної політики по відношенню до Російської Федерації, то тут у нас є перший пункт – зменшення залежності України в стратегічних сферах, це паливо, бензин, ті, які йдуть в нас через Білорусь, але це все одно є залежність від Російської Федерації, це ядерна енергетика, це військово-промисловий комплекс, у якому ми досі залежимо від поставок Російської Федерації. В принципі, чим менше ми будемо залежати економічно, особливо це видно у східних регіонах України від Російської Федерації, чим більше ми будемо заміщувати, переорієнтовувати східні регіони, на економічну співпрацю з Європейським Союзом, тим менше ми будемо зав'язані на Росії і тим менше у нас буде безпекових ризиків, якщо такий зв'язок буде зменшено. Ще хотіла би додати, що частиною цієї роботи і показовим для роботи нового парламенту щодо готовності України до впровадження нових процедур, це буде відміна закону "Вільна економічна зона – Крим", який до сьогодні існує, і в принципі є досить абсурдним для фізичних осіб, так і для наших позицій, як партії, тому що нам здається, що на окупованій зоні не може існувати територія вільної економічної зони. Ми повинні більш жорстко ставитися і всередині країни до суб'єктів економічних Російської Федерації.

[49:42] Маркіян Лубківський – представник політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина":

Дякую! Я буду максимально стислим, тому що практично колеги перерахували ті позиції, які практично є позиціями партії "Батьківщина". Без всякого сумніву ми виступаємо за збереження та посилення міжнародного тиску на Російську Федерацію, і дуже важливо, щоб Україна в цій політиці не виявлялася слабкою ланкою і в цьому є джерело претензій до нас з боку Європейського Союзу. Саме тому Україна має бути кришталево чистою, з точки зору дотримання санкцій до Російської Федерації, Україна має виконувати свої зобов'язання у сфері боротьби з корупцією, без всякого сумніву. Україна не має право торгувати з агресором і в той же час потребувати, щоб з ним не торгували наші європейські чи американські партнери, це нонсенс. Тому ми вважаємо, що минулою владою було допущено багато помилок, пов'язані з тим, що були дозволені і торгівля з окупованими територіями, і торгівля з агресором, і це призвело до критики і навіть до зміни наших європейських, євроатлантичних партнерів, щодо України. Справді дуже важливою є робота українських дипломатів в таких організацій як ОБСЄ, Рада Європи (попри те, що там відбуваються свої процеси), Європейська Комісія. Ми маємо володіти досить серйозною доказовою базою агресії і порушення з боку Російської Федерації міжнародного права, прав людини, для того, щоб представляти їх в згаданих мною інституціях та судових органах. Що стосується питання економічного співробітництва з Російською Федерацією, то на цьому етапі воно не видається можливим, ми повинні максимально диверсифікувати нашу залежність від Російської Федерації. В питаннях енергетики без жодного сумніву ми повинні бути чесними, тому що з нашої точки зору, той газ, що поступає в Україну і називається "європейським", він насправді є російським газом і він лише загорнутий в гарний європейський одяг. Ми за чесність і прозорість в наших стосунках щодо Російської Федерації і санкцій щодо агресора.

[52:50] Сергій Попик – представник політичної партії "Українська стратегія":

Що таке санкції? Санкції – це покарання агресора за агресію, окупацію, за порушення суверенітету і цілісності держави. В якому випадку можуть бути зняті санкції? Вони можуть бути зняті в тому випадку, коли агресор відведе війська, відмовиться, тобто від тих базових речей, які він спричинив, які спровокували санкції. Чи маємо ми зараз таку ситуацію? Звісно, не маємо. Зате ми чуємо майже у всій Європі ідею: Давайте змінимо, давайте пом'якшимо. Як виглядає наш підхід у всіх цих справах? Абсолютно на всіх зустрічах, а вони фактично щотижня, щодня, керівник нашої партії каже: Санкції ні в якому випадку не можуть бути зняті. Жорстко ми дотримуємось цього підходу і пояснюю чому. Вся та робота, яка була зроблена для запровадження санкцій – це величезна робота, це величезний успіх всієї держави, консолідований успіх, ми майже єдині, вся держава була єдина у цьому питанні, весь політичний клас був за запровадження санкцій. Найважливіше, що це величезна дипломатична майстерність наших дипломатів. Зараз ми стаємо на межі, що ці санкції можуть бути переглянути та зняті. Так, це серйозна загроза, тому нам знову тут бракує, і я закликаю до цієї солідарності: партійної, міжпартійної, бо без єдності, вони будуть зняті. Напередодні візиту сюди керівників Європейського Союзу, ЄС продовжив ці санкції. Я не знаю, як тоді можна назвати цей саміт успішним чи не успішним, тільки з цієї точки зору. Звичайно, це був великий успіх, тому що санкції продовжують, але теж треба бути критичним, що нам вдалося зробити? Якщо ми маємо санкції кримські, маємо санкції донбаські, маємо санкції персональні, єдине, що не вдалося зробити за цей час, це запровадити так звані "Азовські санкції". Було проведено чимало роботи, різної роботи. На жаль, наші партнери в Європейському Союзі не долучилися до цього і не підтримали нас. Ось це є базова річ: санкції є, санкції мають далі продовжуватися, посилюватися до тієї пори, допоки агресор не відведе війська і не звільнить окуповані території, дякую.

[55:16] Олексій Гарань – науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, Виборча Рада UA. Модератор:

Дякую! За цим блоком закріплений центр Разумкова, пан Володимир Омельченко

[55:28] Володимир Омельченко – директор енергетичних програм Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова:

Я хотів би перейти до конкретного питання, до конкретного сценарія, який нам загрожує вже з 1 січня наступного року, оскільки Ви знаєте, що вже 31 грудня закінчується діючий контракт, заключений з Газпромом, і на сьогодні, дієвого плану, як мінімізувати ці негативні наслідки ні в кого немає. Ну є достатньо сумнівний план в "Опозиційної платформи – За Життя", я не підтримую цей план, але вони конкретно про нього кажуть: давайте налагодимо відносини з Росією, вона надасть нам 25% знижку, створимо там консорціум. Це конкретний план, якій безумовно протирічить з моєї точку зору інтересам України, але жодна інша партія, свого плану не висинула, а 1 січня наближається і ця проблема торкнеться кожного громадянина. Були спочатку надії, що Європейський Союз заблокує "Північний потік-2", що ми там домовилися і все добре. Виявилося, що пані Меркель, за підтримкою інших сил продавила, і сьогодні вже зрозуміло, що Євросоюз нічого не заблокує. Зараз почалась нова надія – прийняти в конгресі Сполучених Штатів Америки відповідний акт по заблокуванню "Північного потоку-2", і ось-ось зараз американці заблокують, і все буде гаразд. Я достатньо сумнівно до цього відношусь, тому що головний суперник для Сполучених Штатів – це Китай і вони сьогодні хочуть використовувати Росію проти Китаю, і саме тому, вони не зацікавлені йти на надзвичайно жорсткі санкції проти Росії і проти своїх європейських союзників. І ось я хотів би спитати у наших партій, які Ви бачите сценарії вирішення даної проблеми з газовим транзитом.

[58:32] Михайло Пашков – співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова:

У меня тут маленький вопрос. Вот у нас тут есть пункт – это политика санкций, экономическая политика стосовно России. За последние 5 лет российской агрессии политика Украины осуществлялась исключительно в ручном режиме, если ее в целом проанализировать, то можно увидеть, что она была запоздалой, она была реактивной, она была противоречивой, она не использовала конституционные полномочия и прочее, т.е очень много претензий мы можем выставить по поводу этих направлений. Не кажется ли Вам, за 20 с лишнем лет, уже назрела необходимость подумать над формированием некой государственной концепции в отношении Российской Федерации, то есть какого-то базового документа относительно правил игры украинских акторов на российском направлении и в экономике, и в политике, и в гуманитарной сфере, в информационной и прочее. Нам все равно с Россией жить в формате конфликтного противостояния в долгосрочной перспективе. Какое концептуальное виденье должно было бы быть, причем не только в "Основах внешней и внутренней политики", в документе, который крайне старый, в котором нет ни слова о российской агрессии, а это базовый внешний документ, в который Верховная Рада только два изменения внесла по НАТО и все. Если Вы согласны, что нам нужен этакий коридор, законодательный по России, а это ключевое направления, то возникает вопрос второй: есть ли необходимость и нужда нам, партии "Слуга народа", коалиции, которая будет. Подумайте над формированием стратегии внешней политики Украины, базового, основного документа, который должен определять на какую-то среднесрочную перспективу, наши задачи, с учетом реалий сегодняшнего дня и наших ресурсов. Мы, как группа экспертов, эту работу начали, в том числе с участием Дипакадемии, может тут стоит объединить усилия и с политическими партиями. Спасибо.

[1:00:50] Олексій Гарань – науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, Виборча Рада UA. Модератор:

А ось ця от концепція, щодо РФ, це може бути складовою частиною цієї загальної, зовнішньополітичної концепції?

[1:00:54] Михайло Пашков – співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова:

Безусловно! Мы принимаем стратегию внешней политики Украины составными частями, которые отдельно разрабатываются уже. Мы даем не только по России, а по Штатам, по ключевым направлениям внешней политики, это Штаты, Европейский Союз, это может быть Китай, но не все конечно, а только базовые направления, которые для нас принципиально важны, отдельно такие концептуальные документы. Это нормальная европейская практика.

[1:01:24] Юлія Тищенко – експертка в галузі питань реінтеграції Криму та Донбасу:

Дуже дякую! У мене запитання: Ви заходите в парламент, дуже багато сьогодні говорять про непрозорість української санкційної політики, всі це знають, на РНБО покладені не властиві для них функції, чи будете Ви переглядати закон про санкції? Порядок ведення санкцій? і що головне – це механізм верифікації цих санкцій, тобто як? Чи вони виконуються, чи не виконуються? Це, дійсно, проблема не тільки для України, але і для наших міжнародних партнерів. Приміром, Ви заходите в парламент, абсолютна конкретна ситуація, рішення міжнародного трибуналу ООН з морського права, ось ми тут говорили про так звані Керченські санкції, воно не виконується. Що Ви будете робити в такий спосіб, в такій ситуації? Дякую.

[1:02:19] Олексій Гарань – науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, Виборча Рада UA. Модератор:

Друзі, давайте по можливості дуже конкретно, без загальних речей. Конкретні речі по три хвилини. Починаємо тоді з "Української стратегії Гройсмана"

[1:02:32] Сергій Попик – представник політичної партії "Українська стратегія Гройсмана":

Спасибі. Я почну з газових контрактів. Я знаю дуже добре цю історію, оскільки я впродовж практично 3-ох років брав участь в перемовинах, в тому числі в останніх перемовинах за участю Віце-президента Єврокомісії Шефчовича. Ситуація складна, однак вона не є трагічною. Я би ні собі, ні кому іншому в цьому випадку голову попелом не посипав би. Чи є сценарій? Є сценарій. Чи є ходи? Теж вони є. Чи вони публічні? Не всі публічні, але вони є. Першочергова задача – це забезпечити достатній ресурс газу, з тим, щоб вступити в наступний опалювальний сезон, вступити в сезон, коли завершиться контракт, така планка визначена, 21 мільярд. кубів. Станом на сьогодні ми закачали приблизно 14,5 [мається на увазі мільярдів], постає питання решти об'єму, постає питання фінансування цих закупок, проводиться успішна робота, в тому числі залучаються європейські ресурси, Нафтогаз виходить на євробонди, що дасть можливість нам забезпечити цей об'єм газу і вступити в сезон з певними гарантіями. Чи ведуться переговори? Так, переговори ведуться постійно, вони ведуться на експертному рівні, є різні моделі, але є базовий підхід української сторони і уряду – майбутній контракт має бути укладений відповідно до європейського права. Укладений та підписаний так званий енергетичний додаток, ми є частиною, або ми стаємо частиною європейського ринку, і всі намагання росіян вирвати нас з цього контексту та укласти додаток, на якихось раніше там умовах 2009 року, вони є неприйнятними. Але треба розуміти, що росіяни постійно затягують ці переговори, оскільки розраховували на лідируючу роль українського президента в цьому процесі, тобто за аналогією з Росією та російською практикою. Зараз вони кажуть "після парламентських виборів", довіри до них немає і бути не може, тому ми можемо розраховувати лише на себе та наших європейських партнерів. Ми рухаємося, тут не так все погано. Стосовно Північного потоку: ми маємо всі чудово розуміти, це проект, який фактично відбувся. Залишилось лише кілька сотен кілометрів, і вони рано чи пізно відбудуться. Ми повинні виходити з того, що росіяни прокачують через Україну, орієнтовно 90 мільярдів кубів. При умові Північного потоку і двох гілок Турецького потоку, 35 мільярдів вони будуть змушені прокачувати через Україну. Це якраз той баланс газу, який забезпечує життєдіяльність української труби транзитної, тобто ми однаково при будь-яких обставинах залишаємось транзитною країною. Все ж таки дипломатична майстерність та дипломатія повинні зводитись до того, що ми повинні нарощувати цей об'єм і мені здається, що тут також є перспектива, підготовлені люди. Стосовно концепції політики: я коли працював в МЗС багато років, це була так звана "фішка" або "козирна карта", коли кожен міністр хоче зробити стратегію відносин з кожною країною, регіоном, в кожного президента своя візія, в кожного уряду своя візія і ми весь час щось міняємо, весь час в транзиті і саме через це ми губимо цінності, пріоритети, губимо фінальну дистинацію, куди ми ідемо. Чи потрібно це зараз робити з Росією? Мабуть потрібно і я переконаний, що такі стратегії є. Я бачив кілька документів, які визначають засади нашої політики на російському напрямку, є різні такі стратегії і повірте мені, це країна зі сформованою владою, з інститутами цієї влади, у нас все є, щось публічне, щось не публічне, давайте обговорювати.

[1:07:13] Маркіян Лубківський – представник політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина":

З приводу транзиту, я би хотів підтвердити нашу позицію. Ми виступаємо за підписання нового контракту, на основах права Європейського Союзу, і ми вважаємо, що Європейський Союз має купувати газ на кордоні, на східному кордоні, тобто на кордоні України з Російською Федерацією. Далі Україна, як надійний транзитер, буде передавати цей газ для європейських споживачів. Якщо говорити про енергетичну стратегію, то ми теж говоримо про те, що Україна має розвинути вибуток власного газу, вона володіє достатніми потужностями для цього. Україна теж повинна повернутися до питання одержання скрапленого газу через будівництво LNG терміналів, це питання, сьогодні не розглядається вже впродовж певного періоду, але до нього треба повернутися. Так само, ми вважаємо, що варто звертати увагу на співпрацю з польськими партнерами, нещодавно була пропозиція від польських партнерів, якщо я не помиляюсь, мова йшла про 10 мільярдів кубометрів газу, які поляки погодили нам постачати. Ви знаєте, що реалізується проект Baltic Pipe, спільно з американськими партнерами, і ми б мали теж до цього уважно поставитися, навіть звучали пропозиції, щоб довести трубу, якою б постачався норвезький газ до України, тобто ми виступаємо за максимальну диверсифікацію джерел енергопостачання. Про стратегію: так, була така стратегія, і ми її підтримали з Наливайченком свого часу, ми справді згодні з тим, що стратегії зовнішньої політики України немає, її треба розробити, ця пропозиція прозвучала від експертного середовища, і пане Пашков, якщо я не помиляюсь саме від Вас, і можливо ми не донесли цю інформацію через засоби масової інформації, але справді ми вважаємо, що такі стратегії мають бути. Тому що як це відбувається, я от скажу як посол, те що я придумаю в Хорватії, те і реалізується, я це посилаю до Києва, мені кажуть – молодець, а тепер реалізовуй. Тепер, що стосується того питання, що задала пані Юлія Тищенко, справді, це питання сьогодні є одним з найважливіших, закон треба переглядати, знайти механізм, як санкційну політику реалізовувати. Я не є прихильником того, щоб створювати якісь нові органи влади, чи якісь структури, але я не виключаю, що потрібно мати контролюючий орган, який буде жорстким, складатися з представників громадянського суспільства, і буде допомагати державі дотримуватися цього санкційного режиму, але це питання, для подальшої дискусії, мені здається. Дякую.

[1:10:32] Дмитро Романович представник політичної партії "Голос":

По-перше, я не буду повторювати тези, що вже були. Ми абсолютно підтримуємо заключення контрактів на європейських умовах, коли ми закупаємо на границі, розвиток власного видобутку, альтернативні джерела, поставки вуглеводів та іншого виробничого імпорту, тут ми абсолютно згодні з попередніми спікерами. Я би хотів сказати, про політику відносно Росії: ми вважаємо, що в рамках закону потрібні бути зрозумілі, відомі усім правила взаємодії з агресором, бо у нас так виходить, що торгувати картоплею на прикордонній зоні не можна, а вугіллям можна. Потрібні публічно зрозумілі правила взаємодії з агресором і це стосується і зовнішньої політики, і куди ми йдемо стратегічно, тому я за те, щоб була така стратегія взаємодії з Росією, за те, щоб вона була якимось чином закріплена, наприклад законом, якщо ні, то це повинна бути стратегія, зроблена Кабміном, але це мають бути рівні правила для всіх. Моя думка, яка не затверджена партією, полягає в тому, що ми маємо вибудовувати якусь структуру, чи то в рамках Інституту стратегічних досліджень, чи то окремо, це має бути Інститут вивчення Росії. Він має зайняти реальну позицію і стати генератором прийняття стратегічних, геополітичних рішень, візій. Про стратегію зовнішньої політики, я тут скажу більше як економіст, не дипломат, але навіть в економічній сфері у нас нема чіткої стратегії, як ми взаємодіємо зі світом, чи Африка є для нас пріоритетом, з точки зору експорту, чи Близький Схід є для нас пріоритетом? Що ми робимо з країнами СНД зараз? Цього немає в економіці, я так розумію, що в стратегічному баченні наших пріоритетів також немає, особливо по іншим регіонам, тому я ввжаю, що це теж потрібно.

[1:13:41] Олександра Дворецька представниця політичної партії "Голос":

Я би ще додала про останнє питання: у нас 31 грудня завершується не тільки контракт з Газпромом, але і також завершується термін дії закону, на якому зав'язані багато санкцій, це "закон про особливості місцевого самоврядування в Донецькій та Луганській областях", і ми стикнемося в парламенті з питанням: а що ж далі робити? Це важливо щодо питань, що задавала Юлія Тищенко, тому що тут ми знову трошки відмовчуємося щодо існування "закону про вільну економічну зону Крим", про торгівлю з ОРДЛО вже сказав Дмитро, що ми не добуваємо вуголь, але тепер завозимо його через Росію, тому що сама система українських санкцій, українського регулювання і відносин з окупованою територією дає можливість ставити під сумнів інші санкцій. Чому Україна може працювати з окупованими територіями, а інші держави не можуть заробляти на цьому кошти, коли війна йде не у них? На жаль, немає ще Ірини Фріз, тому що я от працювала в декількох робочих групах і саме комітет пані Южаніної постійно тормозив питання обговорення закону про вільну економічну зону Крим, і чи взагалі ми запроваджуємо санкції до підприємств, які працюють на території Криму.

[1:15:03] Олексій Гарань – науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, Виборча Рада UA. Модератор:

Якраз на третій блок встигне прийти і Ви зможете поставити питання [каже про Ірину Фріз]. Українська стратегія, [звертається до партії], Ви хотіли сказати буквально декілька реплік.

[1:15:25] Сергій Попик – представник політичної партії "Українська стратегія":

При всій моїй величезній повазі до пана Дмитра, я хотів би сказати, що він говорив голослівно, звичайно, що є стратегія і якщо Ви слідкували за процесом, то уряд, міністерство економіки розпочали торгові місії в Африку, регулярні. Раніше такого не було. Звичайно що є стратегії, якщо хтось думає, що вони будуть роздаватися в палаці от тут, на станції метро "Театральна", так от цього не буде, все є, колеги, дивимось документи, цікавимось.

[1:16:00] Анна Коваленко – представниця політичної партії "Слуга народу":

З приводу питання про газ і енергетичну безпеку, у нас є робоча група і ми працюємо в цьому напрямку, я підтримую те, що казали колеги і про те, що потрібні альтернативні джерела і про розвиток власних потужностей. Про стратегію стосовно Росії в концептуальних документах сил безпеки й оборони визначено, що це агресор й окупант. Як буде далі, то дійсно є потреба в будові чіткої стратегії і розуміння, тому що у нас кордон з росіянами 2,5 тисячі кілометрів. Про правила гри, які Росія дійсно порушує, всю ту систему національної безпеки, яка була створена після Другої ввітової війни, і реакція на цю історію європейських колег, або Сполучених Штатів не завжди є такою, як ми очікуємо, або адекватною на те, яку несе фактично загрозу Російська Федерація, і всьому світові. Тому для нас зрозумілість на міжнародній арені, певна ясність теж дуже важлива, тому що виглядає так, ніби Німеччина думає, що Російська Федерація, [зазначає, що це її особиста думка] це її ресурсна база, а треба розуміти, що є питання національної безпеки, вони мають бути важливішими. Про перегляд закону про санкції: безумовно потрібно переглянути закони про санкції, і я не думаю, що це якась невластива функція РНБО, навпаки, я думаю, що там невластива функція Кабінету Міністрів насправді. У законі про санкції роль РНБО не дуже велика, я не думаю, що тут якась перебільшена функція, але суть така, що мають бути прозорі правила гри, які б вносили в цю історію ясність для громадян всередині України, ясність правил гри є важливим, стабілізуючим фактором, дякую.

[1:18:50] Олексій Гарань – науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, Виборча Рада UA. Модератор:

Добре! Дякую! Дивіться, у нас наприкінці ще будуть підбиватися підсумки, тому ті експерти, які тут сидять і думають: "А я уже задав питання, тому що мені тут робити?" Вам ще буде, що робити, бо ми в кінці ще будемо підбивати підсумки. Так, це будуть робити саме експерти, а партії нас будуть слухати.

Далі будуть блоки 3-4.

***

Проект здійснюється Виборчою Радою UA за організаційної підтримки Школи політичної аналітики НаУКМА в рамках Програми сприяння громадській активності "Долучайся!", що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні, а також за підтримки Міжнародного Фонду "Відродження" у співпраці з Реанімаційним Пакетом Реформ в рамках програми з інституційної розбудови Центру демократії та верховенства права, що здійснюється за фінансової підтримки Швеції

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.