Виборча Рада UA: АНАЛІЗ ПРОГРАМ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ

Два попередні блоки аналізу програм політичних партій були опубліковані в блозі голови Виборчої Ради UA Євгена Бистрицького. Публікуємо наступні три блоки аналізу, здійснені Виборчою Радою UA та Школою політичної аналітики НаУКМА.

Для аналізу та інфографіки було взято офіційні передвиборні програми, розміщені на сайті ЦВК, та політичні програми, опубліковані на партійних сайтах, таких партій: "Батьківщина", "Голос", "Європейська Солідарність", "Опозиційна платформа – За життя", "Сила і Честь", "Слуга народу", "Українська стратегія Гройсмана".

У текстових коментарях під словом "програма" мається на увазі передвиборча або політична програма партії, а під висловом "усі партії" слід розуміти лише ті партії, які було взято до аналізу. В разі якщо окреме питання не згадувалось у програмах, у текстових коментарях згадана позиція, озвучена представником партії під час дискусій, організованих позапартійною ініціативою Виборча Рада UA та Реанімаційного пакету реформ.

Блок 3: Безпека, оборона, міжнародні відносини

Про розвиток Збройних сил України мовчить лише одна партія – "Опозиційна платформа – За життя". "Слуга Народу", "Голос", "Українська Стратегія Гройсмана" обіцяють запровадити стандарти НАТО. Покращити рівень матеріального та соціального забезпечення військових мають на меті "ЄС", "Голос", "Українська Стратегія Гройсмана", "Батьківщина" та "Сила і Честь". Також "ЄС", "Голос", "Сила і Честь" пишуть про новітні зразки озброєння для ЗСУ. "Слуга Народу" говорить про відплив цінних кадрів з армії та про запровадження системи перенавчання солдатів й офіцерів. Про відмову від призову висловлюються всі партії, окрім "Слуги Народу" та "ОПЗЖ", які оминули це питання. Щоправда, "ЄС" уточнює про збереження шестимісячної призовної служби на час перехідного періоду, а "Голос" та "Сила і Честь" планують доповнювати професійну армію підрозділами територіальної оборони.

Тільки дві з семи партій у своїх програмах торкнулися реформи оборонних закупівель. Зокрема "Слуга Народу" обмежилася про децентралізацію та демонополізацію оборонних держзакупівель. "Голос" пропонує запустити відкриті тендери на постачання техніки та озброєнь, до того ж партія каже про "громадський контроль витрат на оборону (зокрема через електронні інструменти, доступні онлайн), публічно-приватне партнерство, залучення приватного бізнесу та іноземних інвестицій, а також розвиток експорту зброї".

"ОПЗЖ" єдина виступає проти членства України в будь-яких військово-політичних союзах, а решта партій солідарні в тому, що Україна має стати членом НАТО. Всі політичні сили окрім "ОПЗЖ" підтримують членство України в Європейському Союзі, однак "Європейська стратегія Гройсмана" не вказала цього у своїй програмі. Слід виокремити "Європейську Солідарність", яка називає у програмі конкретні дати: отримання Плану дій членства в НАТО і подачу заявки на вступ до ЄС – у 2023 році, членство в ЄС – у 2030 році.

Про посилення санкцій проти Росії у своїх програмах пишуть "Європейська Солідарність" та "Голос", а от "ОПЗЖ" виступає за "припинення політики обопільних санкцій та відновлення взаємовигідних торговельно-економічних зв'язків з Росією та країнами СНД".

Про розмір бюджету безпеково-оборонного сектору у своїх програмних документах згадали тільки "Слуга Народу" та "Європейська Солідарність". Перша каже про встановлення видатків на оборону у розмірі не менше 5% ВВП, а друга – про їх збільшення до 6-7 % від ВВП.

Інформаційній безпеці у своїх програмах приділили увагу тільки "Європейська Солідарність" та "Українська Стратегія Гройсмана". Остання зокрема пише про "Захист інформаційно-культурного суверенітету України". "ЄС" говорить про створення ефективної системи розпізнавання неправдивої інформації, запровадження елементів медіа-грамотності та критичного мислення в освітні програми всіх рівнів, а також про створення вітчизняного мовлення за кордоном.

Блок 4: реінтеграція Донбасу і Криму



Загалом, позиції партій щодо реінтеграції Криму та окремих районів Донецької та Луганської областей, за винятком "ОПЗЖ", не суперечать, а радше доповнюють одна одну.

З-поміж потенційних стратегій реінтеграції найбільше вирізняється запропонована партією "ОПЗЖ", яка вважає, що припинення бойових дій має відбутись шляхом діалогу та компромісів. Партія також чітко прописує формат цих переговорів: прямі перемовини у чотирикутнику Київ-Донецьк -Луганськ-Москва. Усі ж інші проаналізовані партії відкидають перспективу діалогу з бойовиками. Разом з тим, "ОПЗЖ" пропонує прийняти спеціальні закони: про амністію, про вибори, про вільну економічну зону на Донбасі, а самому Донбасу надати автономний статус у складі України.

Що стосується пріоритетних заходів з реінтеграції, то в програмі партії "ЄС" чітко зазначено, що повернення територій має відбутись політико-дипломатичним шляхом на основі виконання Мінських домовленостей та за допомогою введення миротворчої місії ООН на тимчасово непідконтрольні Уряду території. ВО "Батьківщина" також акцентує увагу саме на міжнародних механізмах, а саме на проведенні переговорів у Будапештському форматі (США, Велика Британія, Росія, Китай, Франція). Схожою є позиція партії "СіЧ", яка планує повернути тимчасово непідконтрольні території шляхом дипломатичних та економічних заходів міжнародного тиску, насамперед у рамках зобов'язань країн-підписантів Будапештського меморандуму, а також завдяки розвитку Нормандського та Мінського переговорних процесів.

Натомість, партія "Голос" пріоритетним у цьому напрямку вважає розвиток вільної частини Донбасу та прикордоння з Кримом, налагодження виплати пенсій українським громадянам на непідконтрольних територіях, спрощений доступ до освіти та отримання українських документів, покращення КПВВ; все це – у поєднанні з систематичною дипломатичною роботою на міжнародних майданчиках. Подібною є позиція партії "СН", хоча вона і не зафіксована у програмі: відновлення та розвиток звільнених територій, переобладнання КПВВ, проведення інформаційної роботи. Так само в програмі не зазначена і позиція партії "УСГ", яка, втім, полягає у першочерговій потребі виведення російських військ та залученні міжнародних миротворців.

Важливим питанням, що розкрито лише у частині програм партій, є підтримка внутрішньо переміщених осіб (ВПО). І якщо "ЄС" лише констатує необхідність такої підтримки, то "Голос" у своїй програмі обіцяє розширити можливості ВПО брати учать у житті громад, які їх приймають (вибори, інструменти локальної демократії), а також створити можливості для отримання державних сервісів у будь-якій точці країни. "Батьківщина", в свою чергу, також виступає за повернення права голосу, а також забезпечення державою житла і роботи для ВПО. Партія "СіЧ" пропонує надавати цим громадянам пільгові кредити та врегулювати майнові відносини між ними та фінансовими установами.

Блок 5: гуманітарний розвиток



П'ять з семи проаналізованих партій містять у своїх програмах пункти щодо зміцнення національної єдності. "ЄС", "СН", "СіЧ" обмежились загальними фразами про необхідність національної консолідації, проте дві партії спробували більш детально викласти свою позицію з цього питання. "Голос" вважає, що нові, сучасні культурні традиції здатні остаточно об'єднати українську націю. "ОПЗЖ", натомість, пропонує низку заходів, серед яких: введення мораторію на створення та розвиток проблем, що розколюють країну; надання пріоритетності питанням підвищення рівня життя, доходів, спільного управління країною як таких, що об'єднують країну; політика примирення та згоди.

У питанні мовної політики такі партії, як "Європейська Солідарність", "Слуга народу", "Батьківщина" висловлюють готовність підтримувати розвиток української мови, зокрема через державне фінансування ("СН" та "Батьківщина") та фіскальних стимулів ("СН"). Натомість, партія "ОПЗЖ" обіцяє "повернути громадянам України право говорити, спілкуватися, навчатися російською та мовами національних меншин", а також скасувати закон про мову (мається на увазі ЗУ "Про забезпечення функціонування української мови як державної"). В свою чергу, "ЄС" наголошує на тому, що влада повинна захищати право на мовне самовизначення усіх громадян.

Програми політичних партій також містять пропозиції щодо розвитку сфери культури. Партія "СН", як і у випадку з мовною політикою, планує підтримувати розвиток української культури через фіскальні стимули та державне фінансування. "Голос" пропонує розбудовувати мережу культурних центрів по всій Україні, а також інтегрувати здобутки глобальної культури в український контекст. Більш детальними є пропозиції партій "Батьківщина" та "ЄС". Перша обіцяє щороку виділяти на українську культуру 8-9 млрд грн, підтримувати творчих особистостей за допомогою стипендій та грантів, створити Фонд фінансування перекладів іноземними мовами, забезпечувати достатнє фінансування Українського інституту тощо. Друга планує розподіляти державні кошти на розвиток культури через відкриті конкурси проектів; як і "СН", запроваджувати податкові стимули для виробників та розповсюджувачів національного культурного продукту; забезпечити державне сприяння поширенню українського культурного продукту у країнах Центрально-Східної Європи тощо.

Що ж стосується декомунізації, то лише дві партії у своїх програмах згадали цю тему. "ЄС" та "ОПЗЖ" мають протилежні позиції щодо декомунізації: перші переконані, що цей процес варто довести до кінця; другі – що закон про декомунізацію варто скасувати.

Підтримка розвитку суспільних медіа, зафіксована у програмах, є спільною для партій "ЄС" та "СіЧ". Разом з тим, "ЄС" також підтримує становлення конкуренції на медіа-ринку та ідею відкритості інформації про структуру власників ЗМІ. Позиція партії "Голос", також записана у її програмі, полягає у запровадженні нових вимог до редакційної незалежності ЗМІ та забезпеченні ефективного державного регулювання великих медіа.

До програм усіх проаналізованих партій внесені пункти щодо системи охорони здоров'я. Частина партій – "Голос" та "ЄС" – прямо декларує своє прагнення продовжити реформу, започатковану Уляною Супрун, інші ж – "Батьківщина" – її критикують. Разом з тим, "Батьківщина", "ЄС", "СН" та "ОПЗЖ" пропонують запровадити систему обов'язкового медичного страхування. Партії "Голос" та "СН" пропонують використовувати електронні системи замість паперової медичної документації. Ті ж партії разом з ВО "Батьківщина", в разі проходження в парламент, планують врегулювати ринок лікарських препаратів. Зокрема, "Голос" пропонує продовжити закуповувати ліки через міжнародні організації, "СН" підтримує скасування механізм повторної сертифікації ліків, а "Батьківщина" планує підтримувати українських фармацевтичних виробників.

Кожна проаналізована партія, окрім "СіЧ", у своїй програмі має пункти, що стосуються питань освіти. Так, "ЄС" та "Батьківщина" зафіксували свою позицію щодо оплатності різних рівнів освіти: перша партія переконана, що повністю безкоштовною має бути лише базова освіта, тимчасом як вища – безоплатною тільки для обдарованих дітей та для дітей соціально вразливих верств населення; друга – підтримує позицію, що вся освіта, від початкової до вищої, має бути безкоштовною, для чого варто запровадити єдиний шкільний податок. На додаток, "Батьківщина" пропонує запровадити принцип "гроші ходять за дитиною", що дозволить державі оплатити навчання як в приватному, так і в державному закладі. Загалом, чотири партії – "Батьківщина", "ОПЗЖ", "СН" і "ЄС" – висловили підтримку ідей роздержавлення освіти, підтримки приватного освітнього сектору.

Партія "ЄС" у своїй програмі декларує намір продовжувати впровадження концепції Нової української школи, "Голос" – прискорити реформу шкільної освіти та активно використовувати сучасні технології в освітньому процесі, "УСГ" – забезпечити нові принципи для дошкільної та шкільної освіти, а "ОПЗЖ" підтримує поступовий перехід до обов'язкової профільної спеціалізації в середній школі. Що ж стосується професійно-технічної освіти, то партії ("ЄС", "Голос", "УСГ", "ОПЗЖ") виступають за розвиток цієї складової системи освіти, а також залучення працедавців до розробки освітніх програм ("Голос", "ЄС"). У програмах партій "ЄС" та "УСГ" також йдеться про створення та становлення системи освіти дорослих. Також важливо відзначити, що українські партії, а саме "Голос" та "ЄС", підтримують реалізацію принципу інклюзивності освіти.

У програмах лише двох партій йдеться про забезпечення прав кримських татар. Так, "ЄС" вважає необхідним надання Кримському півострову статусу національно-територіальної автономії у складі України. Партія "Голос" декларує свою підтримку кримськотатарського населення та обіцяє забезпечити захист та розвиток його культури й мови, а також розробити механізми представництва в органах влади.

Дві з проаналізованих партій торкнулися у своїх програмах теми релігії. Зокрема, партія "ЄС" виступає за державний захист права на релігійне самовизначення всіх громадян. Натомість, "ОПЗЖ" вимагає скасування закону про перейменування церков, а також наполягає на подальшому невтручанні держави у справи церкви.

Окремі позиції щодо прав людини та ґендерної рівності мають програми двох партій "ЄС" та "СН". Обидві обстоюють дотримання прав людини та забезпечення рівних прав та можливостей, дотримання гендерної рівності. Разом з тим, "ЄС" виступає за державний контроль над дотриманням такої рівності.

Ключовими екологічними питаннями, які зафіксовані в програмах партій, є створення системи переробки сміття та впровадження різних механізмів, які б посилювали відповідальність за екологічні правопорушення. "ЄС" виступає за необхідність стимулювати запровадження роздільного збору та повної переробки сміття, "СН" пропонує створити законодавчі стимули для будівництва сміттєпереробних заводів, "Батьківщина" – запровадити сортування та переробку сміття за допомогою технології піролізу. Що ж стосується відповідальності за порушення екологічних норм, то "ЄС" підтримує законодавче посилення відповідальності, "СН" пропонує запровадити кримінальну відповідальність за незаконну вирубку лісів і грубі порушення правил поводження з відходами, "Батьківщина" виступає за створення механізму компенсації збитків громадянам, чиє здоров'я погіршилось у зв'язку із порушенням екологічних норм, за рахунок самих підприємств-порушників.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.