3 серпня 2020, 11:39

1) Опитування ''Демініціатив'': ЗНО і якості міністра; 2) атака Шкарлета на Нацагентство із якості вищої освіти

На початку липня Фонд "Демократичні ініціативи" ім. І. Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова провів загальнонаціональне опитування. Йшлося, зокрема, про питання середньої освіти і ЗНО. Це – традиційна тема для "Демініцатив".

Якщо дуже стисло, то українці стурбовані якістю середньої освіти. 50% українців негативно ставляться до запровадження дистанційної освіти у зв'язку з пандемією (підтримали цей крок 32% громадян). Таке ставлення в умовах пандемії само по собі є проблемою. Причиною цього є зниження рівня успішності дітей (26%), брак уваги учителів до потреб дітей під час навчання (22%) та брак технічних засобів: близько 20-30% опитаних у населених пунктах до 100 тис. мешканців. Зрозуміло, що коронавірус – така пошесть, що несподівано впала на всіх – і це стало викликом для всіх нас. На думку 57% українців, головну відповідальність за якість освіти та підготовки шкіл до роботи в умовах пандемії несе Міністерство освіти та науки, і лише 6% – покладають її на педагогів.

Ми поставили і питання, яким має бути очільник МОН. 61% громадян вважають, що досвід управління освітнім закладом є важливою якістю (Зеленський і Шмигаль вважають, що С.Шкарлет має менеджерські якості). Ще 50% опитаних називають важливим досвід викладання у освітньому закладі. І це Шкарлет має. 47% говорять про незаплямовану професійну репутацію (а Шкарлет – плагіатор!) та чесно заслужені наукові ступені, 39% – про доброчесність (відповідність статків і майна офіційним доходам) – під знаком питання. До речі, підтримка з боку Президента (що стало вирішальним у призначенні Шкарлета) має значення лише для 6% опитаних.

67% українців підтримують запроваджену у 2008 році систему вступу до ВНЗ за результатами ЗНО ("проти" лише 14%). І це недивно, адже ЗНО дозволило радикально зменшити рівень корупції при вступі до ВНЗ.



"Демінціативи" пишаються, що своїми опитуваннями допомогли відбити атаку Табачника на ЗНО. А от в.о. міністра Шкарлет пропонує подискутувати питання про скасування ЗНО для заочників. Добре, давайте подискутуємо.

Але є очевидні здобутки, які відтепер атакуються з боку МОН: йдеться про Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, яке вже здобуло міжнародне визнання. Нацгентство у свої заяві від 31 липня наголошує, що чинний закон передбачає потужний запобіжник проти різноманітних зловживань. Це – акредитація спецрад Національним агентством – незалежною інституцією, склад якої формується з представників освітньої та наукової громадськості без політичних впливів. Може це якраз і не подобається Шкарлету?

Натомість, на думка Нацагентства, "свіжоспечений" законопроєкт МОН "Про внесення змін до деяких законів України" (вих. N1/12-3604 від 30.07.2020 р.), переданий на погодження до Кабміну та інших центральних органів виконавчої влади, формує політику відмови від Угоди про асоціацію. Пропоноване МОН наділення Нацагентства статусом центрального органу виконавчої влади та будь-які спроби його реорганізації чи об'єднання із іншими органами виконавчої влади ставить під сумнів його незалежність.



Крім того, цей законопроект пропонує повернути повноваження з присудження наукових ступенів в МОН. Отже йдеться навіть не про відродження умовно незалежного ВАК, а про повернення до практики, яку впровадив Табачник: присудження наукових ступенів Атестаційною колегією МОН.

Саме Нацагентство розглядає наразі питання численних плагіатів Шкалета. Так може у цьому й собака заритий?

Громадськість має діяти! І вона може спиратися на опитування українців щодо доброчесності, у тому числі академічної.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Чи претендувати Україні на частку спадщини CРСР в країнах ''Глобального Півдня''?

У межах Другої міжнародної конференції "Crimea Global. Understanding Ukraine through the South" 21-22 листопада (організованою, зокрема, Офісом Кримської платформи") відбулася дискусія "Радянська спадщина в країнах Африки, Азії та Латинської Америки: чи повинна Україна претендувати на її частку?"...

Навіщо повторювати російське ІПСО про "далекобійні" ATACMS?

Росіяни говорять про застосування Україною "далекобійної" зброї і "належну" відповідь. Світові ЗМІ це перекладають як long-range missiles. До нас це знову вертається уже з посиланням на солідні західні видання, ми ж любимо посилатися на них...

Що там із "Кримською декларацією", прийнятою адміністрацією Трампа 2018 р.?

Радник Трампа: Зеленський має представити реалістичне бачення миру, Криму більше немає. Щоправда, за кілька годин команда Трампа дезавуювала ці твердження, зазначивши, що це був радник саме під час виборчої кампанії, отож він не має жодних повноважень робити такі заяви...

Опитування у 30 країнах: хочуть перемоги України і лідерства США

Оригінал на НВ 4 листопада британській The Economist опублікував результати опитування міжнародної кампанії GlobeScan, проведеного у 30 країнах світу (в кожній країні опитували по 1000 респондентів)...

Три несподіванки з опитування до Дня Незалежності

Оригінал – НВ 8-15 серпня Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова провів загальнонаціональне опитування...

"Історичні" вибори у Мексиці: "каральне голосування" та вплив на Україну

ОЛЬГА ВОРОЖБИТ, ОЛЕГ САБУРА: Оригінал "Тиждень" 2 червня у Мексиці відбуваються загальні вибори, які незалежно від результатів вже можуть вважатися історичними...