Повернення до Європи: ''інклюзивний націоналізм'' (з проєкту "Українські основи")
Цей матеріал – четвертий в серії "Українські основи" (першими були матеріали Є.Захарова, В.Дубровського, Г.Друзенка. Найближчим часом очікуються й інші.
"Проєкт "Українські основи" має на меті створити корпус текстів провідних публічних інтелектуалів про засади української політичної нації, держави, суспільства задля розгортання широкого відкритого діалогу щодо цього. В ідеалі цей корпус текстів має стати засадничим для України на кшталт того, як "The Federalist Papers" свого часу стали для США. Ви не знайдете тут одноголосся та консенсусу, об'єднує авторів лише їхня відданість Україні та спільна тривога щодо її майбутнього".
Ініціатор, натхненник та спрямовуюча сила проєкту – Валерій Пекар
Оригінал на НВ
Майдан визначив українську національну ідею – демократична, європейська Україна. Або ж: європейська держава української політичної нації.
А ще Україна – місце зустрічі цивілізацій: православного Сходу, католицького Заходу, мусульманського Півдня. З Україною пов'язані історія і культура росіян, поляків, євреїв, кримських татар, німців, угорців та інших (мені цікавіше було подорожувати не у Туреччині, а в Криму – розмаїтті цивілізацій, конфесій, етносів, що включають такі феномени як караїми та кримчаки, а ще історичну спадщину готської держави Феодоро, що існувала аж до ХV ст.).
Політична українська нація почала формуватися ще під час мирного руху до незалежності. На тлі кривавих міжетнічних конфліктів на пострадянському просторі Україна могла пишатися збереженням миру – доки не почалася агресія Кремля.
Події на Майдані легітимізували і червоно-чорний прапор, і бандерівські "Героям – слава!" і навіть "Слава нації – смерть ворогам!" Але важливішим на Майдані стала поява мемів "кацапо- і жидо-бандерівець". Прапори, що майоріли на Майдані, спільні молитви представників різних конфесій і є уособленням української політичної нації.
Агресія Путіна ще раз довела: не важливі твої етнічна належність, мова, конфесія. Українські бійці з Донбасу кажуть: "Мы воюем против Путина – за украинский Донбасс". На передовій зустрів бійця "Правого сектора" на псевдо "Мойсей", бо він – єврей, який ще й проповідує.
Попри стереотипи про "розкол", після 2014 р. мовні дискусії все менш і менш роз'єднують. Говорити українською – відтепер престижно і модно. Особливо цінуємо, коли представники інших етносів пропагують українську. Але не варто казати простим людям, що російська – "мова агресора".
Читати далі
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
