31 грудня 2020, 11:54

Яких подарунків бажають українці і від кого?

Хоча вже чотири роки поспіль новорічні вподобання українців не змінюються, але цього разу бажання отримати як подарунок здоров'я (71,5 %) значно випередило прагнення мати "мир у країні" (39,5 %) та лад у сім'ї і розуміння близьких (22%). Такі дані загальнонаціонального опитування "Демініціатив" , проведеного спільно з КМІС 5-13 грудня 2020 р.

У новорічному змаганні за право дарувати українцям подарунки на Новий рік Дід Мороз та Святий Миколай отримали однакову кількість голосів (по 11 %) і поступилися коханим людям (35%). Практично не змінилася частка респондентів, які не зважають на особу того, хто робить приємні сюрпризи (27 %). У регіональному розрізі на Діда Мороза частіше чекають у східних регіонах, а на Святого Миколая – у західних.

81% українців планує зустріти новий 2021 рік вдома, в колі родини, витративши на новорічний стіл в середньому 1440 грн (або 50 доларів – на 10 доларів менше, ніж два попередні роки). Водночас майже кожен десятий (9 %) сподівається провести новорічну ніч у гостях у друзів або родичів. Загалом в опитаних майже зникло бажання проводити Новий рік у громадському закладі чи на публічному святкуванні.



Ну що ж тут українці виявилися обережнішими за владу, яка дозволила ресторанам і кафе працювати до 7.00 ранку.

Якби у громадян був вибір, чиє привітання дивитися у цю новорічну ніч, більшість із них (54%) все-таки обрала б виступ Президента України. Цікаво: конкретного Президента чи Президента як інституції? Радує, що за привітання президента держави-агресорки лише 1,5 %.

Попри економічні негаразди та епідемію коронавірусу більшість українців все ж почувалися щасливими у 2020 році, хоча це найнижчий рівень відчуття щастя, порівняно з 2017-2019 роками.



Наприкінці 2020 року, найпоширенішими почуттями, які відчувають українці розмірковуючи про майбутнє країни, лишилися надія (43 %), оптимізм (31 %) і тривога (28 %). Рівень надії менше, ніж у 2017-2019 рр., але все ще вище, ніж у 2015 році. Рівень оптимізму опустився до показників 2017-2018 рр.



Хоча почуття стосовно майбутнього країни стали більш обережними, українці залишаються оптимістами, коли думають про особисті перспективи в наступному році.



Тож не #всьопропало! З Новим роком!

Більше діаграм і даних див. тут

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

''Я бачив Бога''

Так називається програма на "Новому християнському" каналі, яку веде пастор Андрій Тищенко. Та й не обовязково бачити Бога, можна відчувати його присутність в цьому світі, бачити перемогу духовної сили, світла над темрявою...

Навіть якщо "заморозка", головне, що Україна вистояла

З мого інтерв'ю Укрінформу: - Вибори до стійкого миру не мають ніякого відношення. Звісно, у Трампа може лишатися ідея фікс продовжувати тиск на Зеленського...

83% республіканців негативно ставляться до Путіна, щодо Зеленського думки розділилися порівну

Це, звісно, може бути слабкою втіхою, але принаймні до "сварки" у Білому домі республіканські виборці, які братимуть участь в наступних праймеріз, більше схилялися до України, а не до Росії...

105-річниця Ліги Націй: (3) УНР та ''ізоляціонізм'' США

Оригінал на НВ На русском тут Сьогодні 105 років від дня створення Ліги Націй – прообразу ООН. Головна критика її діяльності полягала в тому, що силових інструментів примусу до миру у неї фактично не було, за винятком зобов'язань розірвати з агресором усі економічні й культурні зв'язки, оголосити йому загальну блокаду...

Чи претендувати Україні на частку спадщини CРСР в країнах ''Глобального Півдня''?

У межах Другої міжнародної конференції "Crimea Global. Understanding Ukraine through the South" 21-22 листопада (організованою, зокрема, Офісом Кримської платформи") відбулася дискусія "Радянська спадщина в країнах Африки, Азії та Латинської Америки: чи повинна Україна претендувати на її частку?"...

Навіщо повторювати російське ІПСО про "далекобійні" ATACMS?

Росіяни говорять про застосування Україною "далекобійної" зброї і "належну" відповідь. Світові ЗМІ це перекладають як long-range missiles. До нас це знову вертається уже з посиланням на солідні західні видання, ми ж любимо посилатися на них...