Вибори у Харкові і санкції проти Фукса (аналітика ''Демініціатив'')
Нижче подаємо вже третю аналітичну записку по Харківщині (перша публікація на сайті "Текстів" – інформаційного партнера цього проєкту) .
Атака на декомунізацію, закриття кордону з Росією та санкції проти Павла Фукса.
Оцінка згуртованості та стабільності у Харкові та Харківській області (червень 2021)
Сергій Шаповалов, аналітик Фонду "Демократичні ініціативи"
Виборча кампанія на посаду міського голови Харкова відбувається у контексті істотних соціально-економічних та безпекових викликів, з якими стикається Україна. Які ризики та можливості для української демократії виникають через поведінку основних регіональних політичних гравців?
Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва за підтримки Фонду Науманна продовжує здійснювати оцінку стабільності в Харкові та Харківській області з огляду на важливість регіону для здатності держави забезпечувати національну безпеку, внутрішню стабільність та протидію зовнішнім загрозам.
У цьому матеріалі проаналізовано головні тренди виборчої кампанії на посаду міського голови Харкова; основні проблеми, що спричиняють соціальну напруженість у регіоні та протестну активність громадян.
Ключові висновки
• Харківщина знаходиться в зоні ризику з поширення нового штаму коронавірусу "Дельта", і може стати одним з перших регіонів, де почнеться черговий спалах епідемії. Серпневі святкування та перехід виборчої кампанії в активну фазу з масовими розважальними заходами для містян можуть призвести до повторення у Харкові критичної ситуації в лікарнях. Проте невідомо, чи ризикне в.о. голови І.Терехов повторити досвід Г. Кернеса та нехтувати вказівками Києва про запровадження жорсткого карантину перед виборами.
• 16 червня Харківський окружний адмінсуд скасував пункт у розпорядженні голови ХОДА від 2016 року "Про перейменування об'єктів топоніміки міста Харкова", що стосується перейменування проспекту маршала Жукова на проспект Петра Григоренка. Хоча 10 червня цей самий втретє скасував спробу міськради повернути проспекту назву "маршала Жукова". Тим часом, президент України продемонстрував, що не збирається втручатися у цей конфлікт і не буде ставати на бік прихильників декомунізації та місцевих осередків "Європейської солідарності" та "Свободи". Така позиція Києва, з одного боку, додає впевненості команді Терехова. З іншого, бездіяльність центральної влади підштовхуватиме противників та прихильників декомунізації до розгортання конфлікту та його поширення в інших громадах Харківської області.
• Запровадження санкцій РНБО проти Павла Фукса зміцнює позиції команди Володимира Зеленського у Харкові напередодні виборів міського голови. Тепер місцеві бізнес-еліти змушені зважувати ризики участі в кампаніях проросійських кандидатів. А самі учасники виборчих перегонів повинні враховувати можливі наслідки спроб здобути додаткову популярність за рахунок критики Президента.
• Накопичення соціально-економічних проблем разом з описаними у попередньому огляді випадками конфліктів між інтересами місцевих громад та бізнесу створює додаткові можливості для управління протестною активністю з боку Росії.
Перебіг передвиборчої кампанії
Події червня не змінили співвідношення шансів основних учасників виборчої кампанії обійняти посаду мера міста, принаймні з огляду на динаміку публічної виборчої кампанії. Однак події червня створили передумови для порушення існуючого балансу інтересів головних політичних та економічних гравців у регіоні.
Ігор Терехов, як зазначили ми у травневому огляді, є компромісною фігурою. Він влаштовує і міністра внутрішніх справ, і оточення покійного Кернеса. Одним із архітекторів та бенефіціарів домовленостей про розподіл влади у Харкові був російський бізнесмен Павло Фукс. Проте 18 червня президент України видав указ про запровадження санкцій, які були застосовані в тому числі проти Фукса.
Таким чином, Павло Фукс втрачає можливості безпосередньо фінансувати виборчу кампанію будь-кого з кандидатів у міські голови Харкова. Це може стати серйозним застереженням і для інших донорів, які хотіли б підтримати когось із фаворитів, і для самих кандидатів, які можуть зазнати репутаційних втрат у разі нових санкційних рішень та відповідного розголосу в медіях.
Отже, команда Зеленського починає активно впливати на хід виборів у Харкові, навіть не висуваючи кандидата з лав "Слуги народу". Водночас на рівні публічної риторики команда президента лишає для себе можливість підтримати будь-кого, хто буде готовий/готова тісно співпрацювати після виборів.
Тим часом, Євгеній Мураєв у коментарі для ІА "РБК – Україна" запевнив, що не збирається брати участі у виборах мера Харкова.
На нашу думку, якщо Мураєв не змінить рішення й утримається від висування на виборах, від цього найбільше виграє Михайло Добкін. Адже і Мураєв, і Добкін активно використовують теми, які подобаються виборцям прихильно налаштованим до Росії. Втім, варто зробити важливе застереження: Добкін на телеканалі Мураєва "НАШ" востаннє був у лютому. І це не свідчить на користь того, що Мураєв "подарує" 11-12% своїх потенційних виборців Добкіну до другого туру виборів.
У червні помітно сповільнився процес узгодження єдиного кандидата від проєвропейських опозиційних сил. 7 числа, згідно з повідомленням Бориса Редіна, меморандум про партнерство підписали 5 партій. Проте до кінця місяця більшого прогресу досягти не вдалося. Крім того, представники Блоку Світличної "Разом" висловили окрему думку щодо проведення подальших переговорів з узгодження єдиного кандидата.
Без підтримки з боку Блоку Світличної "Разом", який має найбільший рівень електоральної популярності серед інших учасників переговорів, потенційний єдиний кандидат буде неконкурентним.
На нашу думку, таке зволікання із узгодженням єдиного кандидата знижує шанси для мобілізації виборців. Адже очікуваний час активної кампанії (вересень-жовтень) може збігтися із черговою епідемічною хвилею та карантинними обмеженнями. Як показує досвід кампанії 2020, у таких умовах перевагу має чинна влада.
Зростання напруженості через питання історичної пам'яті
Читати далі
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
