29 березня 2022, 18:16

''Переговірник'' О.О.Чалий, що ''враховує'' погляди Росії та Угорщини на українську ''ідентичність'' (UPD)

Цей матеріл був написаний ще до повідомлень про результати переговорів, однак тепер його актуальність не зменшилася, а навпаки – зросла. UPD: А тим часом виявилося, що глава делегації – Арахамія. А чомусь наївно думав, що Резніков

Оригінал з усіма посиланнями Переговори Росії та України у Стамбулі. Що там робить Олександр Чалий?

На русском

Спочатку з'явилися непідтверджені повідомлення, що Олександр Чалий (не плутати з Валерієм Чалим) бере участь у переговорах з Росією. Сьогодні це стало відомо офіційно, на жаль. Звичайно, є питання й до низки інших переговірників: Давид Арахамія, Михайло Подоляк, Кирило Тимошенко (всі – видатні дипломати). Але Олександр Чалий – "знакова" постать. Він – багаторічний прихильник українського нейтралітету і противник вступу до НАТО. Ну Бог з ним – ми ж вільна країна.

Але 14 лютого 2020 року він опинився в центрі скандалу на Мюнхенській безпековій конференції, підписавши разом з російським проурядовим центром 12 кроків для зміцнення безпеки України. Зауважимо лише, що у п. 12 йшлося про "запуск нового національного діалогу щодо ідентичності", що мав врахувати погляди, зокрема, Росії та Угорщини на "теми історії, національної пам'яті, мови, ідентичності і досвід меншин". У плані також ішлося про зняття санкцій з Росії до виконання Мінська, про нормалізацію стосунків ЄС – Росія, про анексію Криму не згадувалося.

Документ підписали сам Олександр Чалий, його конфідент Олексій Семеній, який чомусь представився працівником РНБОУ, та Василь Філіпчук, який у 2017 році пропонував визнати Крим спірною територією, відкласти на 20 років питання його належності, а на цей час офіційно вважати окупаційну владу в Криму легітимною, а Севастополь – взагалі запропонувати РФ на 99 років.

У 2020 році Чалий увійшов до складу "ініціативи 16 липня". У самій її назві – протиставлення впливовій "ініціативі 1 грудня", а сама дата – день ухвалення Декларації про державний суверенітет УРСР, де йшлося про нейтральний статус України (тоді це був крок до дистанціювання від СРСР, але ж не зараз).

Давайте придивимося спочатку до компанії підписантів. Крім згаданої вище трійці на першому місці стоїть Руслан Бортник, помічник пріснопам'ятного українофоба Вадима Колесніченка, який втік до Росії; далі багаторічний соратник Сергія Льовочкіна – Андрій Єрмолаєв; ведучий каналу Ахметова Тигран Мартиросян; одіозна Марина Ставнійчук, заступник голови АП у Януковича; "регіонали" Олег Зарубінський, Володимир Семиноженко, Василь Мармазов; шавки Медведчука Руслан Бізяєв та інші фігуранти "бази прихованих піарників". Компанія ще та.

Що ж стверджували ці підписанти у 2020 році? "Все агресивнішою стає "партія війни", яка шантажує суспільство за допомогою радикальних акцій, заангажованих ЗМІ, примітивних інтерпретацій та псевдо-інтелектуальних пророцтв. Спроби публічного обговорення спільного бачення майбутнього країни, врегулювання конфлікту на Донбасі і повернення Криму зустрічають її агресивний опір... Складається враження, що властиві Україні толерантність, багатомовність, багатокультурність хочуть підмінити політичним егоїзмом, радикалізмом та неомілітаризмом"; "Ті, хто не побудував нічого, не мають морального права зносити пам'ятники минулого" і багато подібного.

В одному з заходів "16 липня" спільна прес-конференція Олександра Чалого та Костянтина Грищенка, того, що був міністром закордонних справ і віце-прем'єром у Януковича і брав участь у підписанні горезвісних Харківських угод.

Звідки у нинішньої влади талант витягати з нафталіну саме такі карикатурні постаті (Вітольд Фокін, Олексій Арестович, Олександр Чалий)?

Хіба ж у нас немає досвідчених дипломатів-патріотів. Чому саме такі як "Сан Санич" Чалий? Як таку людину можна допускати до самого серця секретних переговорів?

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Пам'ятаймо Євромайдан: Небезпеки ''драконівського закону''

Оригінал на ФБ 1. Хоча публічні акції за воєнного стану можуть обмежуватися/вимагати дозволів, влада сама спровокувала вчорашній вечірній протест в Києві та інших містах продавлюванням нинішнього законопроєкту, що позбавляє незалежності САП та НАБУ...

Хто бачив висунення прем'єра, як того вимагає Конституція?

Для чого порушувати формальний момент, коли більшість голосів все одно є? Оригінал, також на НВ Де ви бачили пропозицію Президенту від фракції "Слуга народу" про кандидатуру на посаду прем'єра, як має бути за ст...

''Стамбул'' ще не вплинув на внутрішню політику. Але небезпеки є

Наразі це не вплине на політичний клімат в Україні. Якби українська влада пішла на невиправдані поступки, це мало б вплив. Але нині Зеленський виглядає як лідер, який опирається не тільки Росії, а навіть Трампу...

Парад: Що відчуватиме Сі поруч із сепаратистами з Абхазії та Південної Осетії?

З коментарів УКРІНФОРМу про те, хто їде на парад у Москві: ГОСТІ ПАРАДУ: У КОЖНОГО СВОЇ МОТИВИ "На перший погляд, росіяни отримають необхідну їм картинку міжнародної уваги...

''Скасування'' віз чи ратифікація із застереженнями?

Отже, президент Зеленський на закритій зустрічі із журналістами наче заявив: 1) якщо хтось з парламентарів буде голосувати проти "угоди про надра", "США треба просто скасувати їм візи"; 2) "Результат буде на табло: хто проголосував, а хто – ні...

Чорнобиль, 1 травня Щербицького і правда поета-комуніста в московській "ЛГ"

Із мемуарів "Від Брежнєва до Зеленського: дилеми українського політолога" (с.56-59): Подією, що спричинила тектонічний зсув в свідомості українців, стала Чорнобильська трагедія 26 квітня 1986 р...