27 серпня 2022, 16:13

Опитування "Демініціатив": Українці не дадуть індульгенції на монополізацію влади

Після публікації липневого опитування КМІС та ОПОРИ з питанням яке показало, що українці готові під час війни віддати частину свобод владі, мене буквально бомбили журналісти, зокрема, закордонні, чи справді українці стають авторитарними. Тож нам, в "Демініціативах", було цікаво, чи наше серпневе опитування "обличчям до обличчя" (спільно із соціологічною службою Центру Разумкова) це підтвердить, адже ми ставили питання ширше, в світоглядному плані. І виявилося, що українці віддають перевагу саме свободам.

Нижче наводимо уривки з прес-релізу та діаграми, підготовлені Андрієм Сухариною.

З початку російського повномасштабного вторгнення запит на демократію та її пріоритетність зріс значно більше, аніж на "сильну руку". Для 64% респондентів демократія є найбажанішим типом державного устрою для України. Лише для 14% "за певних обставин автократія може бути кращою, аніж демократія", і ще для 13% немає значення, яким є тип режиму. Такі показники підтримки демократії найвищі за багато років спостережень: до 2014 року пріоритетність демократії підтримували менше 50%, після Революції Гідності цей показник виріс до 54%, але лише після початку великої війни він перевищив 60%. Цей показник зростає із рівнем матеріальної забезпеченості, але і серед найбідніших верств, віра в демократію переважає.



Щоправда, під час війни 58% українців вважають, що кілька сильних лідерів можуть зробити для країни більше, ніж усі закони та дискусії. До великої війни показник підтримки "сильної руки" не перевищував 55%. Проте таке зростання є суттєво меншим, аніж збільшення підтримки демократії. Варто зазначити й те, що найвищі показники підтримки "сильної руки" були зафіксовані ще в кінці "нульових" і становили близько 75%.

Чи залишаються ризики? Так. В умовній дихотомії "свободи" чи "достатку" 31% респондентів в обмін на власний добробут готові поступитися державі часткою своїх прав та громадянських свобод. Проте понад 47% – заради особистої свободи та гарантій дотримання всіх громадянських прав готові терпіти певні матеріальні труднощі. І чим вищий рівень освіти, тим вищий цей показник.



Детальніше про результати опитування див. тут

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

''Я бачив Бога''

Так називається програма на "Новому християнському" каналі, яку веде пастор Андрій Тищенко. Та й не обовязково бачити Бога, можна відчувати його присутність в цьому світі, бачити перемогу духовної сили, світла над темрявою...

Навіть якщо "заморозка", головне, що Україна вистояла

З мого інтерв'ю Укрінформу: - Вибори до стійкого миру не мають ніякого відношення. Звісно, у Трампа може лишатися ідея фікс продовжувати тиск на Зеленського...

83% республіканців негативно ставляться до Путіна, щодо Зеленського думки розділилися порівну

Це, звісно, може бути слабкою втіхою, але принаймні до "сварки" у Білому домі республіканські виборці, які братимуть участь в наступних праймеріз, більше схилялися до України, а не до Росії...

105-річниця Ліги Націй: (3) УНР та ''ізоляціонізм'' США

Оригінал на НВ На русском тут Сьогодні 105 років від дня створення Ліги Націй – прообразу ООН. Головна критика її діяльності полягала в тому, що силових інструментів примусу до миру у неї фактично не було, за винятком зобов'язань розірвати з агресором усі економічні й культурні зв'язки, оголосити йому загальну блокаду...

Чи претендувати Україні на частку спадщини CРСР в країнах ''Глобального Півдня''?

У межах Другої міжнародної конференції "Crimea Global. Understanding Ukraine through the South" 21-22 листопада (організованою, зокрема, Офісом Кримської платформи") відбулася дискусія "Радянська спадщина в країнах Африки, Азії та Латинської Америки: чи повинна Україна претендувати на її частку?"...

Навіщо повторювати російське ІПСО про "далекобійні" ATACMS?

Росіяни говорять про застосування Україною "далекобійної" зброї і "належну" відповідь. Світові ЗМІ це перекладають як long-range missiles. До нас це знову вертається уже з посиланням на солідні західні видання, ми ж любимо посилатися на них...