Африка: Лавров був, Кулеба поїхав, ми поїдемо
Вгадайте, кого я зустрів на рейсі Варшава-Париж, на борту французької авіакомпанії? Російських найманців! Летіли до Нігеру
Оригінал
Для нас важлива робота у всіх регіонах світу. Це було зрозуміло і до повномасштабної фази російської агресії. У 2021 році було розроблено Стратегію зовнішньополітичної діяльності України, частиною якої є і активізація в Африці. Після відкритого нападу Росії на Україну – цей напрямок посилився.
РФ веде активну політику в Африці, прагне послабити позиції Заходу, посиливши залежність африканських держав від Росії. Завдання – отримати більше економічних зисків (і Україна, і РФ постачають африканським країнам продукти та зброю). І, звичайно, важливими є голоси африканських країн у міжнародних організаціях, зокрема, в ООН. Так, 2 березня поточного року резолюцію Генасамблеї ООН, яка засуджує російську агресію, яка потребує відновлення територіальної цілісності України та виведення російських військ, підтримала половина африканських країн. Інші або утрималися від голосування, або не брали у ньому участі. Висловилася "проти" лише Еритрея, де при владі перебуває диктатор.
Серед тих, хто підтримав резолюцію, висловившись на підтримку України – Нігерія (найчисельніша країна Африки, з населенням понад 200 млн осіб), Демократична Республіка Конго, Кенія, Замбія. Великі держави, які впливають на позицію інших африканських країн. Я тут не згадую арабські країни – як той самий Єгипет, який підтримав резолюцію. Геополітично північ Африки більше тяжіє до мусульманського Близького та Середнього Сходу. А ось Африка на південь від Сахари – геополітично відрізняється. Із великих держав регіону утрималися у березні від голосування Південно-Африканська Республіка, Ангола. Отже, безумовно, потрібна активізація української політики в даному регіоні, де активно діє РФ. У 2019 році у Сочі пройшов перший саміт Росія-Африка, а також економічний форум. На осінь 2022-го планувався другий такий саміт – вже в Адіс-Абебі, столиці Ефіопії, де розташована штаб-квартира Африканського Союзу. У липні цього року глава МЗС РФ Сергій Лавров відвідав чотири країни Африки – ту саму Ефіопію, а також Єгипет, Уганду та Республіку Конго. У тому числі – у ракурсі підготовки до нового саміту. Але через війну в Україні 2-й саміт Росія-Африка перенесли на середину 2023 року.
Економічно РФ не може змагатися в Африці із Заходом. Як і з Китаєм, який зараз активно просувається в африканському напрямі. Але російські козирі – постачання того ж продовольства. І тут дуже цинічна позиція РФ. Країни Африки страждають від продовольчої кризи, спричиненої війною та блокадою експорту з України. Росія при цьому намагається все перекласти з хворої голови на здорову, виставити винною українську сторону. І нам важливо пояснити африканським країнам, що відбувається насправді, чому потрібно підтримувати не лише розблокування постачання українського зерна, а й припинення війни в Україні. Інакше постачання зерна не буде стабільним. І дуже правильно, що як жест доброї волі Україна частину продовольства безкоштовно постачає до Ефіопії та Сомалі.
Другий аспект, де Росія активно діє в Африці – це постачання озброєнь, а також використання своїх найманців (з одного боку – для дестабілізації у низці африканських країн, а потім – немов би забезпечення стабілізації за рахунок присутності своїх ПВК, у тому числі "Вагнера")). Це те, що Росія зробила, наприклад, у Малі, звідки було виведено французький контингент, а замість нього з'явилися "вагнерівці".
До речі, я щойно повернувся з відрядження Франція-США. І вгадайте, кого я зустрів на рейсі Варшава-Париж, на борту французької авіакомпанії? Російських найманців! Чоловік шість. Почув, що вони розмовляють російською, обговорюють війну в Україні. Я дослухався. Потім подивився на їх військову виправку, обличчя, на яких не було інтелектуального виразу. А потім побачив їхні квитки. Вони летіли до Нігеру. Через Париж. Не знаю, як вони потрапили до Варшави, а потім на рейс до Парижа за всіх санкцій та обмежень на поїздки росіян. Але факт залишається фактом – російські найманці активно використовують Європу, щоб потрапити до Африки.
Нестабільність ситуації Росія намагається використати. А нестабільності на африканському континенті вистачає – у низці країн там при владі перебувають військові уряди чи люди, які так чи інакше пов'язані з військовими. Їхнє мислення авторитарне. І Путін для них у цьому сенсі зрозумілий як диктатор. Крім того, РФ використовує в Африці стереотипи Холодної війни та антиколоніальної боротьби. Мовляв, "Захід був колонізатором, а ми вам помагали". І тут важливо пояснювати африканцям, що Радянський Союз також був імперією, але іншою. І що зараз в Україні відбувається не боротьба НАТО та РФ за нашу країну, що це не проникнення Заходу, який намагається поневолити Україну, а потім і Росію (а росіяни саме так це подають країнам Африки). А що Україна виборює свою незалежність проти колишньої імперії. Це африканці можуть зрозуміти.
Візит міністр закордонних справ України Дмитра Кулеби відбувається саме з такими меседжами. Він почав із Сенегалу, президент якого зараз очолює Африканський Союз (Сенегал під час голосування в ГА ООН тієї самої резолюції 2 березня утримався). Крім того, Кулеба відвідає Гану, Кот-д'Івуар, та Кенію, які нас у березні підтримали, і Танзанію, яка утрималася. У всіх цих країнах продовжує діяти російська пропаганда. Тим важливіше доносити Україні свою позицію і там, і взагалі на Африканському континенті. Що ми ведемо боротьбу проти свого колоніального поневолювача (наратив, зрозумілий африканцям). Роблячи водночас акцент на економічних можливостях. Що Україна може стати гарантом продовольчої безпеки в Африцію Але для цього потрібно, щоб Росія припинила війну та вивела свої війська з української території.
Використовувати слід офіційну дипломатію, економічні прив'язки, а також те, що ми називаємо "народною дипломатією". Наступного тижня я вирушу у складі делегації українського громадянського суспільства в поїздку низкою африканських країн – у рамках проєкту, який передбачає просування української позиції в країнах, які називаються Глобальним Півднем.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
