1 січня 2023, 14:00

Зміни у ставленні українців до постаті Бандери

Для мене, як історика, постать Бандери є складною і неоднозначною. Мені близька думка легендарного дисидента Євгена Сверстюка про те, що "треба ставити пам'ятники не Бандері, а рядовому бандерівцю", тобто тим хлопцям і дівчатам, які пішли в ОУН та УПА (так як по всій Польщі меморіальні знаки, присвячені Армії Крайовій). Бандера з 1934 р. перебував у в'язниці, концатаборі, на еміграції, тож реально боротьбою ОУН та УПА керували інші люди (Лебедь, Шухевич тощо). Поза тим, Бандера став символом боротьби з московським імперіалізмом. Тож зміни у ставленні українців до нього вельми показові.

Опитування проведене Фондом "Демократичні ініціативи" спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 5 по 12 серпня 2022 року дало такі результати.

Майже 50% населення України позитивно оцінюють постать Степана Бандери. Негативно про роль Степана Бандери у становленні української державності відгукнулися 11% опитаних. Ще 19% зазначили, що ставляться до діяльності Степана Бандери як позитивно, так і негативно, близько 18% не змогли відповісти на це запитання.

Порівняно з минулим роком на 19% зросла частка респондентів, які позитивно оцінювали діяльність С. Бандери. Водночас частка респондентів, які оцінювали її негативно, зменшилася на 21%.

Переважання негативної оцінки діяльності Степана Бандери над позитивною спостерігається серед мешканців південних областей. 30% опитаних у Одеській та Миколаївській областях оцінюють його діяльність скоріше негативно. Скоріше позитивно її оцінює 20% опитаних.

Переважно позитивно діяльність постаті Степана Бандери оцінюють громадяни усіх вікових категорій, незалежно від рівня освіти чи матеріального становища. Однак молодші українці, а також ті респонденти, які мають вищий рівень освіти та більш заможні, прихильніші в своїх оцінках діяльності Степана Бандери, ніж люди старшого віку й ті, які мають середню освіту та незаможні.

Для більшості російськомовних респондентів (29%) постать Степана Бандери є переважно позитивною. Не погоджуються з цим 20% опитаних.

Зміни очевидні.

Графіки, діаграми та детальніші дані див. тут

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

''Я бачив Бога''

Так називається програма на "Новому християнському" каналі, яку веде пастор Андрій Тищенко. Та й не обовязково бачити Бога, можна відчувати його присутність в цьому світі, бачити перемогу духовної сили, світла над темрявою...

Навіть якщо "заморозка", головне, що Україна вистояла

З мого інтерв'ю Укрінформу: - Вибори до стійкого миру не мають ніякого відношення. Звісно, у Трампа може лишатися ідея фікс продовжувати тиск на Зеленського...

83% республіканців негативно ставляться до Путіна, щодо Зеленського думки розділилися порівну

Це, звісно, може бути слабкою втіхою, але принаймні до "сварки" у Білому домі республіканські виборці, які братимуть участь в наступних праймеріз, більше схилялися до України, а не до Росії...

105-річниця Ліги Націй: (3) УНР та ''ізоляціонізм'' США

Оригінал на НВ На русском тут Сьогодні 105 років від дня створення Ліги Націй – прообразу ООН. Головна критика її діяльності полягала в тому, що силових інструментів примусу до миру у неї фактично не було, за винятком зобов'язань розірвати з агресором усі економічні й культурні зв'язки, оголосити йому загальну блокаду...

Чи претендувати Україні на частку спадщини CРСР в країнах ''Глобального Півдня''?

У межах Другої міжнародної конференції "Crimea Global. Understanding Ukraine through the South" 21-22 листопада (організованою, зокрема, Офісом Кримської платформи") відбулася дискусія "Радянська спадщина в країнах Африки, Азії та Латинської Америки: чи повинна Україна претендувати на її частку?"...

Навіщо повторювати російське ІПСО про "далекобійні" ATACMS?

Росіяни говорять про застосування Україною "далекобійної" зброї і "належну" відповідь. Світові ЗМІ це перекладають як long-range missiles. До нас це знову вертається уже з посиланням на солідні західні видання, ми ж любимо посилатися на них...