11 травня 2024, 13:13

Скільки українців готові до мобілізації?

Оригінал на НВ. Нижче – розширений варіант.

На початку лютого 2022 р., тобто якраз напередодні російської інвазії, "Демініціативи" вирішили запитати про те, що робитимуть українці в разі війни. 22,5% виявили готовність воювати на фронті. Висока цифра! "Демініціативи" ходили тоді по ключових західних посольствах, намагаючись переконати їх забезпечити термінову допомогу. Але на Заході вірили, що Україна довго не протримається. Помилилися.



"Демініціативи" повторили ці запитання наприкінці березня цього року. Цікаво, що пропорції приблизно ці самі. 3% вже воюють. 7% опитаних висловили готовність приєднатися до сил оборони в разі мобілізації, 9% – готові приєднатися до сил оборони у разі, якщо військові дії наблизяться до місця їхнього проживання (хоча, скажемо, чесно, тоді може бути пізно, підготовку треба розпочинати терміново!).Сумарно, 19% готові бути на фронті.

Ще 35% надають посильну невійськову допомогу.

Ну й 29% – це ті, хто думає про себе, а не про країну. Люди – слабкі і грішні, тож ця категорія є в усіх країнах. Тут не треба дивуватися.



Але наголосимо ще раз – 19% – висока цифра. Це і є наш резерв для мобілізації. Чому ж не все так гладко, як хотілося б.

Є об'єктивні причини: затягування війни, нестача західної техніки, кров та страждання, загибель близьких людей. Нас приспали надоптимістичними заявами, отож були завищені сподівання. Скандали у владі, роздуті телеграмом і ютубом, які, на жаль, за нашим опитуванням, є основними джерелами про війни. Відчуття відсутності справедливості ("хто з родичів наших можновладців на фронті"?). Непродумана комунікаційна стратегія як з мобілізації, так і з поставленням на облік тих, хто перебуває за кордоном. На облік треба ставати, але коли підривається довіра до держави і немає достатніх і вчасних роз'яснень, то відновлювати цю довіру тяжко.

Тож потрібна відповідна комунікаційна стратегія влади, а головне – чесна розмова із суспільством.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Пам'ятаймо Євромайдан: Небезпеки ''драконівського закону''

Оригінал на ФБ 1. Хоча публічні акції за воєнного стану можуть обмежуватися/вимагати дозволів, влада сама спровокувала вчорашній вечірній протест в Києві та інших містах продавлюванням нинішнього законопроєкту, що позбавляє незалежності САП та НАБУ...

Хто бачив висунення прем'єра, як того вимагає Конституція?

Для чого порушувати формальний момент, коли більшість голосів все одно є? Оригінал, також на НВ Де ви бачили пропозицію Президенту від фракції "Слуга народу" про кандидатуру на посаду прем'єра, як має бути за ст...

''Стамбул'' ще не вплинув на внутрішню політику. Але небезпеки є

Наразі це не вплине на політичний клімат в Україні. Якби українська влада пішла на невиправдані поступки, це мало б вплив. Але нині Зеленський виглядає як лідер, який опирається не тільки Росії, а навіть Трампу...

Парад: Що відчуватиме Сі поруч із сепаратистами з Абхазії та Південної Осетії?

З коментарів УКРІНФОРМу про те, хто їде на парад у Москві: ГОСТІ ПАРАДУ: У КОЖНОГО СВОЇ МОТИВИ "На перший погляд, росіяни отримають необхідну їм картинку міжнародної уваги...

''Скасування'' віз чи ратифікація із застереженнями?

Отже, президент Зеленський на закритій зустрічі із журналістами наче заявив: 1) якщо хтось з парламентарів буде голосувати проти "угоди про надра", "США треба просто скасувати їм візи"; 2) "Результат буде на табло: хто проголосував, а хто – ні...

Чорнобиль, 1 травня Щербицького і правда поета-комуніста в московській "ЛГ"

Із мемуарів "Від Брежнєва до Зеленського: дилеми українського політолога" (с.56-59): Подією, що спричинила тектонічний зсув в свідомості українців, стала Чорнобильська трагедія 26 квітня 1986 р...