Пам'ятаймо Євромайдан: Небезпеки ''драконівського закону''
1. Хоча публічні акції за воєнного стану можуть обмежуватися/вимагати дозволів, влада сама спровокувала сьогоднішній вечірній протест в Києві та інших містах продавлюванням нинішнього законопроєкту, що позбавляє незалежності САП та НАБУ.
2. Це слід розглядати як логічний ланцюжок подій: невідсторонення Чернишова, непризначення законно обраного керівника БЕБ, суд над Шабуніним, несподівана мобілізація Богдана Буткевича, наїзд на журналістку "Дзеркала тижня" Інну Ведернікову та її чоловіка. Майже по кожному з цих фактів влада відбрикувалася, шукала якісь "аргументи". Але цілісно ситуація виглядає однозначно, як спроба авторитарного наступу (який йде вже давно, але якому ми всі постійно опиралися).
3. Ситуація вибухонебезпечна, цілком можливі провокації з боку Росії, аби спровокувати сутички в центрі Києва. Учасникам протестів не дати втягнути себе в провокації.
4. Силовикам тримати голову холодною. Пам'ятати як розгін студентів викликав Євромайдан.
5. Зеленському і його оточенню (включно із Стефанчуком) згадати, що ухвалення (та ще й з порушеннями) "драконівських законів" 16 січня призвело до "вогненого Водохреща" 19 січня.
6. Зеленського "підставило" оточення чи "риба гниє з голови"? PS. Оскільки Зеленський щойно підписав закон – він частина проблеми.
7. Дяка тим "слугам", які не взяли участь у цьому шабаші.
8. Тимошенко, яку я колись підтримував, як і багато інших, у протистоянні з Януковичем та й під час увязнення, зараз повторює всі заяви тодішньої влади проти "тиску" з боку Заходу, та проти "грантожерів". (З нею, на жаль, опинилися і ті депутати з її фракції, з ким ми пройшли обидва Майдани).
9. Сьогоднішній день став знаковим для багатьох експертів, які утримувалися від критики Зеленського за кордоном. Виявляється нема іншого засобу, ніж звертатися до Заходу із закликом захистити демократію в Україні, бо українців влада ігнорує. І при цьому закликати не припиняти військової та іншої підтримки України.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
