25 січня 2015, 11:10

Воєнний стан – значить дефолт? Що скаже МВФ?

Одним з головних аргументів проти запровадження воєнного стану є те, що МВФ не дає грошей країні, яка перебуває у війні. Про це на Печерських пагорбах спочатку говорили вголос, тепер більше багатозначно роз"яснюють у неформальних розмовах. Мовляв, вибирати не доводиться: якщо війна, то тільки в компанії з дефолтом, бо МВФ грошей у випадку военного стану вже не дасть.

Чи це дійсно так, чи ні – до кінця незрозуміло. Оскільки вже не раз якось непопулярні рішення (чи їх відсутність) списувались у кулуарах на побажання великих світу цього – як не Меркель, так Євросоюзу, як не США, так МВФ – то і питання з різкою "антивоєнною" позицією МВФ було б непогано прояснити нарешті вголос.

Тим більше, що невідомо про жодні формальні заборони МВФ надавати кредити країні, яка перебуває у стані війни (А ВОЄННИЙ СТАН, ДО РЕЧІ, НЕ ДОРІВНЮЄ ВІЙНІ), і в своїй діяльності Фонд (як і Світовий Банк) мають керуватись виключно економічними підставами. І, власне, в яких тільки критичних ситуаціях МВФ за свою історію не надавав кошти країнам. Від військових диктатур в Аргентині, Бразилії, Чілі, Таїланді та ситуацій, коли в країнах йшли громадянські війни (режим Ідріс Дебі в Чаді, Анастасіо Сомоса в Нікарагуа, Мобуту в Демократичній Республіці Конго/Заїрі чи боротьба з ісламськими сепаратистами на Мінданао у Філіпінах) і, нарешті – те, що абсолютно релевантно в нашому випадку – до міжнародних збройних конфліктів і воєн між країнами (Сирія формально у стані війни з Ізраїлем з 1973 року, у Пакистану заморожений конфлікт з Індією через Кашмір, який переростав у війну тричі, війна між Сомалі і Ефіопією, захоплення Індонезією Східного Тимору). Чи, може, Україна знову якийсь унікальний випадок, і до нас мають застосовуватись якісь свої унікальні стандарти?

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Чим вам, на Заході, допомогти?

У нас в Центрі "Нова Європа" є одне неписане правило: адвокаційні візити за кордон не повинні тривати більше тижня плюс дорога. Інакше – починаєш потрохи втрачати звʼязок з українською реальністю...

Яким має бути запрошення України до НАТО?

Після того, як намір України отримати запрошення до НАТО – причому "не після перемоги", а як тільки, так відразу – підтвердив вже Президент України, можу і собі дозволити поділитись деякими ідеями щодо того, якими можуть бути формати запрошення до Альянсу...

Чому я проти звільнення глави МЗС Кулеби

Оскільки весь день сьогодні мене про це запитують експерти та журналісти з різних країн світу, відповідаю чесно і відкрито. Я не підтримую звільнення міністра закордонних справ Дмитра Кулеби...

Про переговори "з позиції сили України". Чи все ж "з позиції слабкості"?

"Ми надамо вас все необхідне для того, щоб ви могли вийти на майбутні переговори з позиції сили", – говорили нам в один голос західні, передусім американські співрозмовники...

Курс на коаліцію рішучих. Кейс Японії

Деякі висновки за результатами нашого останнього адвокаційного візиту до Японії у рамках партнерства Центру "Нова Європа" та Міжнародного центру української перемоги (ICUV) напередодні низки важливих міжнародних заходів, в яких ця країна відіграє далеко не останню роль – саміт G7 в Італії, Берлінська конференція з відбудови, Саміт миру у Швейцарії...

Про візит, який справді важливий і гру на гітарі

Після перебування у Києві Держсекретаря Блінкена напрошується лише один висновок: у США досі не зрозуміли, що візити до Києва високопоставлених представників Адміністрації в умовах геноцидної війни вже не є самодостатньою цінністю, якими вони були у мирні та не завжди безхмарні у відносинах із США часи...