Коли корупція перемагає війну
Ні для кого не секрет, що після Революції гідності Україна і світ взаємодіяли по двох напрямках, обидва з яких є ексзистенційними для України як держави: безпековому та реформістському. Перший стосувався стримування російськоі агресії, другий – імплементації реформ, королевою з яких була визнана антикорупційна. Український уряд явно пріорииизував безпековий напрямок: саме на протидії російській агресії і подальшому стримуванні Росії.
Краіни світу умовно можна розділити на 3 категорії: ті, хто так чи інакше у своєму діалозі з Україною пріоритизували безпеку, ті, хто пріоритизували реформи, і ті, кому байдуже. Так історично чи зовнішньополітично склалось, що країни Центральної Європи робили акцент на безпеці. Критика, пов'язана з темпом внутрішніх реформ в Україні і тим паче з боротьбою корупцією – ніколи особливо не звучала з вуст лідерів країн, які самі розуміють, що таке бути під російським прицілом. Навіть за Кучми і Януковича вони особливо не коментували і тим паче не критикували українську владу щодо внутрішніх реформ. І тим більше критика українських реформ не звучала з вуст особливо дружніх президентів і прем'єрів. І тим більше під час візиту до Києва: мовляв, якось "невдобно" в гостях у друзів друзів критикувати, та й хто, мовляв, ми такі, щоб Україну критикувати.
Традиція була зламана вчора. Друг України, головний лобіст України у світі в критичному для нас 2014 році (згідно з експертним опитуванням ІСП), президент Литви Даля Грібаускайте вчора в Києві прямо на прес-конференції, прямо у присутності президента України заявила, що корупція у вищих ешелонах влади шкодить Україні навіть більше, ніж війна. Що ж, досить знаково. Це був дуже потужний сигнал, який означає дві речі. По-перше, якими б ефективними чи неефективними не були б потуги України боротись з корупцією в останні два роки, постійний публічний фокус на цьому питанні ще більше посилив у міжнародної спільноти зв'язку "Україна-це корупція. Відповідно, яким би ти другом України не був, не сказати нічого про корупцію в Україні – означає ризик дискредитувати себе як серйозного західного політика. По-друге, після майже трьох років з початку агресії Росії позиціонувати себе як жертву агресії Україні стає все важче і важче. У деяких випадках і на деяких напрямках таке позиціонування себе вже взагалі вичерпало. Потрібне нове позиціонування. І найстрашніше, що може трапитись – це апгрейд версія позиціонування з корупцією. Тільки якщо раніше позиціонували з корупцією загалом, то тепер позиціонуватимуть з корупцією на вищих щаблях влади, про що говорила Грібаускайте. У Грузії це називали ще елітною корупцією. В в цьому плані візит Грібаускайте був страшенно показовим.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
