10 лютого 2023, 11:21

Зворушливе і гнітюче у візитах Зеленського

Це все виглядало неймовірно зворушливо і захопливо. Зеленський у Лондоні, Парижі, Брюсселі. Вестмінстерська зала, Сунак у ролі Джонсона, якось по-дитячому радісний Шольц на ґанку Єлісею, "Героям слава" в Європарламенті, така вже рідна Урсула, якій, до речі, за нашими опитуваннями, українці довіряють найбільше з усіх закордонних лідерів після Дуди і Байдена. І відчуття Євросоюзу як дійсно майбутнього спільного дому, а не елітного комплексу закритого типу, до якого нам ніколи не видадуть навіть пульту для шлагбаума, щоб заїхати на територію, не те, щоб зайти всередину й оселитись. Однак, на фоні вдячності партнерам та гордості за Україну, дві речі все ж залишили дещо гнітюче враження.

По-перше, сам факт того, що через 11 з гаком місяців війни, під час її чергової гарячої фази, президент України має особисто, попри усі безпекові ризики, їхати, пояснювати та просити європейських лідерів пришвидшитись з постачанням одних озброєнь і познімати останні психологічні бар'єри щодо інших... І просити ці озброєння не для того, щоб звільнити Донецьк, Луганськ та Крим, а для того, щоб вчергове захиститись від ймовірно нового наступу орди. Це при тому, що за майже рік війни Україна чітко й красномовно довела, що здатна блискуче перемагати РФ на полі бою, що наші військові у рекордні терміни вчаться управляти найновітнішою зброєю, що ми не використовуємо зброю так, як домовились з партнерами не використовувати, що єдина річ, яка справді допомагає нам звільняти нашу землю і наших людей – це достатня кількість вчасно поставлених озброєнь, і що лише українська перемога можн призвести до сталого миру, а не чергового псевдо припинення вогню.

По-друге, сам факт, що новий великий наступ з боку РФ через майже рік війни в принципі можливий – ляпас всій західній стратегії дозованої підтримки України. Бо якби ця підтримка була орієнтована не на тривалість – мантра про "так довго, як потрібно", а на масштаб і швидкість – то сьогодні ми б готувались до будь-чого завгодно, але не до нового "масштабного наступу". Й надалі складається враження, що деякі західні політики ведуть себе, як недобросовісні лікарі, які не хочуть, щоб саме на їхній зміні (у цьому випадку за їхньої політичної каденції) помер один пацієнт, а інший – божевільний з сусідньої палати- підірвав всю лікарню. А що там станеться на наступній зміні – їх вже не особливо цікавить... Дуже хочеться сподіватись, що візити Зеленського якщо не позбули зовсім, то дещо послабили синдром недобросовісного лікаря в окремих, принаймні усе ще молодих і перспективних, політичних лідерів у ключових для нас столицях...

Яким має бути запрошення України до НАТО?

Після того, як намір України отримати запрошення до НАТО – причому "не після перемоги", а як тільки, так відразу – підтвердив вже Президент України, можу і собі дозволити поділитись деякими ідеями щодо того, якими можуть бути формати запрошення до Альянсу...

Чому я проти звільнення глави МЗС Кулеби

Оскільки весь день сьогодні мене про це запитують експерти та журналісти з різних країн світу, відповідаю чесно і відкрито. Я не підтримую звільнення міністра закордонних справ Дмитра Кулеби...

Про переговори "з позиції сили України". Чи все ж "з позиції слабкості"?

"Ми надамо вас все необхідне для того, щоб ви могли вийти на майбутні переговори з позиції сили", – говорили нам в один голос західні, передусім американські співрозмовники...

Курс на коаліцію рішучих. Кейс Японії

Деякі висновки за результатами нашого останнього адвокаційного візиту до Японії у рамках партнерства Центру "Нова Європа" та Міжнародного центру української перемоги (ICUV) напередодні низки важливих міжнародних заходів, в яких ця країна відіграє далеко не останню роль – саміт G7 в Італії, Берлінська конференція з відбудови, Саміт миру у Швейцарії...

Про візит, який справді важливий і гру на гітарі

Після перебування у Києві Держсекретаря Блінкена напрошується лише один висновок: у США досі не зрозуміли, що візити до Києва високопоставлених представників Адміністрації в умовах геноцидної війни вже не є самодостатньою цінністю, якими вони були у мирні та не завжди безхмарні у відносинах із США часи...

Клуб паралізованих страхом і коаліція рішучих

Провальну комунікацію західних лідерів, у якій повністю відсутній елемент стратегічної невизначеності, ми в Центрі "Нова Європа" визначили як одну з топ семи помилок Заходу за два роки великої війни...