Монополія на Росію
Остаточно оформились зони впливу українських політичних угруповань, що працюють "під дахом" окремих органів влади. Політсили зосередилися по зовнішніх напрямках: НУ/Секретаріат Президента – США і НАТО; БЮТ/Кабмін – Євросоюз та МВФ; ПР/РосУкрЕнерго – Росія і Газпром.
Повна версія в українському перекладі моєї колонки в газеті "24"
Напередодні засідання в Брюсселі Ради НАТО на рівні міністрів закордонних справ, на якому розглядалися конкретні перспективи членства в альянсі України й Грузії, наш президент вирішив своїм указом створити Міжвідомчу стратегічну групу з українсько-російських відносин та призначив свого спеціального представника з розвитку відносин з Російською Федерацією.
Керівником групи призначена Секретар РНБО Раїса Богатирьова, а її заступником та Спецпредставником за сумісництвом – посол України в Росії, досвідчений кадровий дипломат Костянтин Грищенко. Крім них до складу комісії ввійшли: голова МЗС Володимир Огризко, голова правління "Нафтогазу України" Олег Дубина, міністр оборони Юрій Єхануров, заступник голови МЗС Юрій Костенко, в.о. голови СБУ Валентин Наливайченко, міністр промполітики Володимир Новицький та міністр фінансів Віктор Пинзеник.
Згідно з указом, Міжвідомча стратегічна група повинна розробити та подати у місячний термін проекти Основних принципів стратегії вирішення актуальних питань українсько-російських відносин та Генеральних директив делегаціям України на переговори з Російською Федерацією. Згідно іншого указу новопризначений Спецпредставник "веде за дорученням Президента України переговори державного рівня з російською стороною по всьому комплексу українсько-російських відносин". Група була створена нібито через неспроможність" МЗС домовлятися з Москвою.
І правда – всі формати двосторонніх відносин, у тому числі неформальні, в останні роки не спрацьовують з потрібною ефективністю. Міждержавну українсько-російську комісію "Кучма-Путін" свого часу змінила така ж – "Ющенко-Путін". 29 січня 2008 року указом Президента до неї увійшла навіть новопризначений прем'єр-міністр Ю. Тимошенко. Але й це не допомогло ні комісії, ні Тимошенко, ні двостороннім відносинам...
Справа не у зміні форматів, відповідальних людей або назв робочих органів. Уся справа у відсутності взаємної довіри, якої й не може бути через суперечність інтересів та зовнішньополітичних стратегій держав. Тому гіпотези впливової британської газети The Times про зміну зовнішньополітичних пріоритетів української влади або про спробу шантажу-тиску на брюссельський міністеріал виглядають наївними.
Російська Федерація для України насправді занадто важлива країна для того, щоб наші політики легковажили двосторонніми відносинами – вони жорстоко борються між собою за право вважатися "партнером Кремля". Особлива важливість Росії в українській політиці усвідомлюється напередодні чергового опалювального сезону і загострення переговорів про постачання й ціну газу для наших споживачів.
1 грудня стало очевидно, що Юлія Тимошенко не змогла виконати газовий меморандум, підписаний 5 жовтня з Путіним в частині погашення боргу. 2 грудня до складу згаданої стратегічної групи прем'єр-міністр парадоксальним чином не потрапила...
Тому, можливо, таємна мета призначення Раїси Богатирьової керівником "головної структури по контактах з Кремлем", а Костянтина Грищенка – основним переговірником з Кремлем, полягає в тому, щоб вибити козир з рук Юлії Тимошенко й відрізати їй прямий контакт з російським керівництвом. Навіщо? Та для того, щоб не допустити підписання газової угоди в інтересах Юлії Володимирівни...
Це припущення виглядає правдоподібним ще й тому, що Костянтин Грищенко досить близький до політичної команди, створеної навколо славнозвісної компанії "РосУкрЕнерго". У всякому разі, в 2006 році він як заступник голови Республіканської партії, створеної Юрієм Бойко, балотувався за списком виборчого блоку "Не ТАК!". А пізніше завдяки тому ж Бойко став членом фракції Партії регіонів і радником прем'єра Януковича.
А ще говорять, що ми відмовилися від багатовекторності...
Та ми її просто диверсифікували!
Володимир Горбач,
Політичний аналітик Інституту Євроатлантичного співробітництва
