11 червня 2014, 11:10

Яким має бути МЗС?

Відразу після зміни влади, наприкінці лютого – на початку березня, кадрові призначення принаймні обговорювалися на засіданнях Ради Майдану.

Молоді дипломати ще на підступах до Верховної ради вимагали "омолодження кадрів" та оновлення принципів функціонування української зовнішньої політики. Тоді, до них, начебто дослухалися...

Проте анексія Криму та неоголошена, але фактична російсько-українська війна на Донбасі показали, що у критичний для держави момент до справи варто залучати усі наявні кадрові ресурси. У зовнішній політиці це мали би бути люди з досвідом і особистими зв'язками з іноземними дипломатами, як західними так і російськими. У період до президентських виборів українська зовнішня політика гостро потребувала міністра-важковаговика. Такого, як Борис Тарасюк. Це моя особиста думка. До честі Бориса Івановича додам, що він відмовився бути об'єктом апаратних ігор і дав дорогу молодим...

Сьогодні в історії української дипломатії може бути відкрита нова сторінка. Фактичним "міністром закордонних справ" кандидата в Президенти Петра Порошенка був Валерій Чалий. Його професійна біографія – це комбінація державної служби з громадською експертизою. І завжди чітка й послідовна політична позиція. Чого тільки варта добровільна відставка з посади заступника міністра закордонних справ у той момент, коли Янукович розвертав Україну до так званої позаблоковості.

Відставка у такий час – це дещо більше ніж навіть збір підписів українських дипломатів вже під завісу другого Майдану. Це був вчинок не бюрократа, виконавця чужої волі, а політика і громадянина.

Саме обставини відставок характеризують політиків. Натомість кандидатури самих призначеніців характеризують тих, хто їх призначає. У відповідний час і за конкретних обставин.

Далі текст мого колеги Олександра Сушка:

Яким буде МЗС? Президент має виключне конституційне право пропонувати кандидатуру міністра закордонних справ (так само, як і міністра оборони). Тим не менше, міністр, на відміну від Глави АПУ – це не технічна, а політична фігура. Це не обслуга президента, а одне з ключових облич держави у спілкуванні з зовнішнім світом. Тож президент, пропонуючи кандидатуру, має насамперед керуватися державним інтересом, а не міркуванням власного комфорту.

Тож дозволю собі оприлюднити власне бачення персонального складу нового керівництва МЗС.

Міністром я бачу Валерія Чалого – одного з кращих професіоналів-міжнародників країни, людину, одного з перших євромайданівців і невтомного двигуна нашої європейської перспективи, автора ключових зовнішньополітичних меседжів Майдану, керівника міжнародного напряму президентської кампанії П.Порошенка.

Валерій якраз відповідає формату політичної фігури, призначення якої міністром подало б вірні сигнали в усі боки. (Є спокуса, що новообраний президент прагнутиме залишити Валерія при собі на суто технічній посаді, тоді як на міністра запропонує людину меншого калібру з обойми всеядних).

Заступниками бачу Василя Філіпчука та Богдана Яременка.

Першого – тому що він є єдиним автором всеохоплюючої концепції реформи дипломатичної служби, яку оприлюднив ще у 2009 році (ознайомитись можна тут, на стор 58-64 http://www.parlament.org.ua/upload/docs/Modernization.pdf), і яка жодним чином не втратила актуальності.

У контексті потужного суспільного запиту на реформи буде дивно, якщо українська дипломатія залишатиметься нереформованою (відсутність реформ вже спричинила її деградацію та втрату престижності дипломатичної роботи), а для її втілення потрібен досвідчений організатор з достатньою політичною волею до змін. Крім того, Василь Філіпчук, дипломат з майже 20-річним стажем, будучи фактично вигнаним з державної служби за попередньої влади (у грудні 2012 року), виконував найделікатніші дипломатичні завдання Майдану, і паралельно, протягом кількох місяців, не маючи раніше досвіду роботи в неурядовому секторі, фактично "оживив" Міжнародний центр політичних досліджень як потужну незалежну аналітичну структуру.

Другого – тому що він своїм вчинком у грудні 2013 р. підтвердив високий поведінковий стандарт державного службовця і дипломата – один із дуже небагатьох. Його повернення на дипломатичну службу у достатньо високому ранзі означитиме серйозний сигнал як дипломатам, так і державним службовцям загалом щодо того, які якості та вчинки заохочує нова влада. Останнім часом Богдан очолює проект "Майдан закордонних справ", що став провідним майданчиком громадського контролю за діяльністю вітчизняної дипломатичної служби.

...

Я цілком підтримую думку Олександра Сушка щодо озвучених кандидатур.

А міністр з антимайданної обойми – це був би плювок не тільки в бік цих дипломатів. Це було б значно гірше...

P.S. Запрошую до дискусії, але коментарі тут закриваю: (. Полемізуйте текстами.

Китайська стратегія

Отже, у московському кремлі підтвердили дати візиту Сі Цзіньпіна: 20-22 березня 2023 року. Вже з понеділка. Я, якщо чесно, не бачу підстав сподіватися що той змушуватиме Путіна згорнути війну...

Правда не послабить наші позиції на фронті. Правда їх посилить.

Нарешті і я прочитав статтю The Washington Post яку ви учора так активно обговорювали. Це справді фундаментальна, велика і детальна стаття про те що передувало повномасштабному нападу РФ на Україну 24 лютого...

Жорстка любов з обіцянкою матеріальної компенсацієї 🙂

Ну що ж, за підсумками офіційної частини візиту президента Зеленського можна констатувати що США продовжують підтримувати Україну. І це головне...

Вакуум присутності у Центральній Азії й потенціал тюрксько-мусульманського світу

Я майже нічого не писав про Афганістан, а тепер зафіксую думку. Остаточне виведення американських військ, яке відбулося сьогодні вночі, це, звичайно, поразка...

Президенту Зеленському потрібно вийти з парадигми Єрмака

У своєму інтерв'ю французькій газеті "Фігаро" Володимир Зеленський зізнався, що у Кремлі ігнорують його прохання поговорити по телефону навіть у найкритичніші моменти військової ескалації на лінії фронту...

АГРЕСІЯ РОСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ: спецоперація по ізоляції від Заходу – 3

Щодо методики дослідження Представлена методика опрацювання інформаційних матеріалів соціальних мереж може застосовуватись для: 1) встановлення ключових наративів, які просуваються в інформаційному просторі на конкретний час (період часу) і на основі цього прогнозування запланованих дій агресора; 2) виявлення типів інформаційних кампаній (системні інформаційні дії, інформаційні удари); 3) виявлення ресурсів, задіяних в антиукраїнських інформаційних операціях...