Як одне провальне голосування відкриває нове вікно можливостей

Учорашнє голосування у Раді безпеки ООН щодо створення міжнародного трибуналу для розслідування збиття Боїнга, з одного боку, є провальним, адже рішення не було прийняте. З іншого боку, воно відкриває перспективи для двох паралельних процесів.

По-перше, у плані розслідування цього інциденту з'являється опція розгляду створення міжнародного трибуналу вже на 70-й Генеральній асамблеї ООН буквально через півтора місяця – у вересні.

Нехай це не такий сильний мандат, як від Радбезу, але, тим не менше, це теж був би міжнародний трибунал під егідою ООН, і, відповідно, розслідування було б неминуче доведено до якогось логічного кінця. Другий варіант – залишити справу у нідерландській юрисдикції. У суді Нідерландів є окрема палата з міжнародних справ, яка теж розглядає такі міжнародні питання. І, думаю, якщо прокуратура цієї країни, яка зараз веде слідство, передасть справу у свій національний нідерландський суд, юридично встановити винних можна буде швидше, ніж через міжнародні формати, такі як ООН.

Незважаючи на те, що вирішать головні держави, які постраждали від цього злочину, щодо подальшого розслідування, так чи інакше цю справу не вдасться зупинити. Винні будуть встановлені і, за можливістю (якщо будуть доступні для правосуддя), покарані.

Крім того, після вчорашнього голосування відкривається ще одна перспектива – ц реформа Ради безпеки ООН. Те, що вчора відбулось, дає ще один дуже серйозний привід для внесення змін до статуту ООН у частині, яка стосується права вето для постійних членів Радбезу. Все-таки, за будь-якими правовими нормами і мірками, країна, в якої конфлікт інтересів у якомусь питанні, не може мати вирішального голосу, тим більше, не може і не повинна мати права вето на справи, в яких її саму звинувачують.

Шансів реалізувати цю реформу менше, аніж розслідувати справу збиття Боїнга, але зараз їх уже набагато більше, ніж було ще вчора. Ми на цьому шляху.