Уряд Гройсмана встояв

Завтра виповниться рівно рік з моменту призначення нинішнього уряду. Статей і заміток з цього приводу буде дуже багато...

Дивлюся по ТВ прес-конференцію Гройсмана.

Спокійно, самокритично (і не лише само-...), навіть місцями скучно. Немає суфлера, є велика LED-панель з цифрами, схемами і графіками. Прем'єр-міністр тримається як вчитель біля дошки. Більшість запитань від інтернет-сайтів...

Це точно не шоу:), а несмілива спроба пояснити людям чим він займається і що планує. Найважливіше – сам факт, що він щось планує, причому, у середньостроковій перспективі. Вже знаємо, що розмови про його відставку вже в минулому.

У майбутньому ж пріоритет віддано 5 реформам: земля, продаж держпідприємств, пенсійна, освітня і медична реформи. Дві ресурсні й три соціальні.

І взагалі уряд Гройсмана в сучасній історії України пізніше може бути визначенено як стабілізуючий. У будь-якій системі важливо мати внутрішній стабілізатор, як для автівки гальмівну систему. Ми усі зараз нарікаємо на повільні реформи, але правду кажучи, кожна реформа в нормальних умовах займає не менше трьох років. Шоки 2014-2015-х були дуже глибокі. Зміни до Гройсмана були дуже стрімкими і у 2016 не зупинилися, а шоків ще побільшало). І у державній системі, і у суспільстві – ломка.

Гучних реформ Гройсман не розпочинав, темп зменшив. Акцент робив на соціалку – субсидії, збільшення мінімальної зарплати, реімбурсація (компенсації) ліків. І ось тепер плани на медицину, освіту, і, особливо, пенсійну систему... Речі не такі резонансні, як антикорупція, але не менш потрібні.

Я ще не знаю, чи вдасться Гройсману заспокоїти розбурхане українське суспільство, але наміри його проглядаються. А депутатів він, схоже, заспокоїв...