MUSIC OF RESISTANCE – 2 (блог-бастер:))
По свіжих слідах "коментів" на перший блог по цій темі.
Перше – про те, що саме хотів сказати. Бо насправді, трохи наблудив. Хотів саме розказати про ідею циклу передач "MUSIC OF RESISTANCE". Чому саме ці артисти потрапили до циклу? Розумієте, я щиро поважаю і Сашка Положинського, і Марійку Бурмаку, також Фому та Сашу Кольцову, Тараса Компаніченко, Сашка Лірника та інших соціально активних Українських артистів. Це насправді дуже добре, що вони у нас є! Але життя та творчість наприклад, Фела Куті, мали зовсім інший рівень протесту. Фела Куті заснував біля столиці Нігерії комуну на близько 1000 чоловік, яка була центром протистояння корумпованому урядові. Ця комуна тричі зазнавала атак нігерійської армії (не поліції). Кожного разу усіх жінок комуни було зґвалтовано, чоловіків жорстоко побито, деяких на смерть, сам Фела Куті кожного разу, поранений, потрапляв за грати. Під час однієї з атак мати артиста було скинуто з третього поверху. Я не ідеалізую образ артиста, який вживав наркотики та невідомо, що ще робив у тій комуні. Тільки рівень ризику та небезпеки у такому протистоянні є значно більший. Музики гурту Тінарівен воювали перед тим, як узяти інструменти до рук. І це все дійсно артисти світового рівня! З Фела Куті та Тінарівен записувалися Джеймс Браун, Роллінг Стоунз, Джінджер Бейкер. Зрозумійте також, я не кличу усіх "протестних" артистів до партизанського загону. Достатньо хоча б просто не грати для, або за тих, хто сьогодні займає антиукраїнську позицію. Всередині чи поза межами країни. На вдавати з себе наївних. Типу, ми не знали, звідки це бабло, просто взяли гонорар та заграли для людей. Ви заграли не "для людей", а "проти України". Підтримуючи колоніальну політику у вигляді участі у концертах, спонсорованих усіма нинішніми адміністраціями та політичними партіями, що просувають антиукраїнські закони, ми забиваємо гол у власні ворота.
Так, я мав на увазі саме "політичний протест" цих артистів. "Протест" Курта Кобейна та Джаніс Джоплін, яких я щиро поважаю, не з цієї теми.
Чому "набалакав" про Піфагора та "Місто Сонця"? Тому що ті артисти, які потрапили до циклу MUSIC OF RESISTANCE, активно протестуючи проти несправедливості, все ж таки не мали на меті показати, яке суспільство маємо побудувати на зміну. А це – також велике питання.
Наостанок, у порівнянні Україна – Нігерія, скажу, що Нігерія таки більш прогресивна, тому що там народ активно бореться і відбуваються динамічні зміни. А тут поки що – ніхто нікому не вірить та дбаємо лиш за власну користь, ліниві та сцикливі. Не хвилюйтеся, так званий "добробут" настане в Україні швидше, ніж у Нігерії. Але тільки через географічне розташування, а не з нашого власного бажання та ініціативи.
Дякую за увагу. Хай щастить!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
