Країна бідних героїв
В кінці 2013 року на парламентських слуханнях "Участь молоді в суспільному житті: економічна активність" представник Фонду народонаселення ООН Есан Нузхат заявила: "Близько 4,5 млн українців навчаються у школах, 2,5 млн – в університетах, 0,5 млн – в ПТУ, 1,5 млн – у дошкільних закладах".
Це означає, що через три-сім років владі доведеться вирішувати, куди прилаштувати кілька мільйонів нових випускників. Є великі сумніви, що нинішня влада зможе забезпечити роботою майбутніх молодих безробітних.
У Росії вчені досліджують молоді революції. Російський інститут стратегічних досліджень опублікував статтю кандидата військових наук Володимира Карякіна з колоритною назвою "Хаос-заколот – символ сьогоднішньої епохи".
Автор робить висновок, що сприятливим середовищем для бунту є поява "нових люмпенів" – прошарку незаможних молодих людей з негармонічним внутрішнім світом. Здобувши освіту, але не знайшовши застосування своїм силам і здібностям, такі люди перебувають у постійному пошуку свого місця в житті.
Україні лише 22 роки. Молоді громадяни не мають стосунку до зруйнованого СРСР і переважно не пов'язані з церквою. Політичні діячі з перших днів незалежності прославилися популізмом та казнокрадством. Відтак, державні інститути не змогли створити та напрацювати виховну систему для молоді.
На почуттях молоді намагаються грати різні ідеологічні вожді. Найбільш успішними виявилися праві угруповання. Юні уми бідняків швидко переймають п'янкі ідеї нації та самопожертви. Як тільки монолітна влада захиталася, тисячі молодих українців вийшли на вулиці міст, аби стати героями, оспіваними в піснях.
Блакитний екран лякає заколотом масонів, але часи загримованих казнокрадів минають. Молодь не хоче до старості служити офіціантами. Молодь розуміє, що політик з годинником вартістю кількасот тисяч доларів не має морального права хизуватися перед виборцями 10-гривневою надбавкою до пенсії.
Тож як би не закінчилася революція 2014 року, потрясіння триватимуть доти, доки влада не забезпечить для молоді заможні перспективи.
Повну статтю читайте за посиланням "Країна бідних героїв".
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
