Чи зможе держава взяти під контроль стратегічного виробника безпілотників, який заблокований однією родиною?
Пʼять років я пишу про оборонно-промисловий комплекс України. І всі ці роки я чую одну і ту ж історію. Про те, як батько і син захопили контроль над державним стратегічним підприємством в Києві, що має спроможності виробляти безпілотники для армії. Утім, сімʼя не дає державі розвивати актив. Бо має свої плани на землю та нерухомість в столиці.
Під час повномасштабного вторгнення, коли БПЛА потрібно багато і на вчора, такий корпоративний конфлікт однієї сімʼї проти держави стає особливо небезпечним.
Нещодавно заступник генерального директора держконцерну "Укроборонпром" Роман Забарчук повідомив, що концерн звернувся до правоохоронців через недобросовісні дії співвласників ВАТ "Меридіан" ім. С.П. Корольова". Мова іде про батька Вадима Гриба та його сина Романа Гриба, фірмі яких ТОВ "Меридіан Союз" належить 40% акцій ВАТ "Меридіана". 50,0001% належить державі в особі "Укроборонпром". У відповідь на таке повідомлення старший Гриб детально пояснив, чому вже 12 років не голосує за статут підприємства. Якщо коротко, приватний акціонер вимагає право "вето" на призначення директора підприємства і відчуження майна.
Це не перше звернення концерну в правоохоронні органи, які супроводжуються інформаційними атаками Грибів на концерн у відповідь. Буквально у березні 2021 року "Укроборонпром" вже звертався в СБУ через ризик повністю втратити контроль над "Меридіаном".
Зерно конфлікту криється у недбалому ставленні держави до власних стратегічних підприємств у попередні десятиліття. Достеменно невідомо, у який спосіб Вадим Гриб став співвласником підприємства, яке на сьогодні є виробником безпілотників-розвідників Spectator.
Коротко для розуміння, хто такий Вадим Гриб. У медіа його характеризують як професійного рейдера. У 90-их він роках приїхав з Росії для полювання на державні підприємства в Україні. У 2010 році був призначений радником голови СБУ Валерія Хорошковського.
Вадим Гриб. Фото "Економічна правда"
Останні роки Гриб сконцентрувався на тому, щоб вичленити свою долю із ВАТ "Меридіану" чи нерухомістю, чи землею, чи грошима. Через те, що підприємство є стратегічним, а ОПК залишалося недофінансованим, таке розчленування у принципі було не можливим. Тому "Укроборонпром" ані зараз, ані при попередніх директорах, не може піти на умови Гриба. У відповідь останній просто блокує будь-які спроби зібрати органи управління підприємством і прийняти новий статут. На цьому місці треба уточнити. Досвідчений бізнесмен з Росії, який був на короткій нозі з регіоналом Хорошковським в СБУ, роками заважає державі розвивати державне підприємство. Принаймні так це виглядає зі сторони.
Звісно цю історію можна зобразити і по-іншому: приватний інвестор намагається захистити свої права від злісної держави.
У будь-якому разі результат один: під час війни (а вона триває вже вісім років), держава не в змозі залучити на повну потужність одного з ключових виробників безпілотників в країні.
Нещодавня націоналізація кількох великих компаній викликала дебати у суспільстві: чи потрібно було іти на такі різкі кроки. Не скажу за всі кейси разом. Кожен треба розглядати окремо. Однак, найбільший виробник вантажівок для ЗСУ "АвтоКраз" вже кілька років простоював через фінансові оборудки свого власника Костянтина Жеваго. Про "Мотор Січ" і її власника-зрадника Вячеслава Богуслаєва, думаю, не треба повторювати. То хіба був у держави, яка стоїть на порозі виживання, інший вибір?
Можливо, по аналогії настав час розрубати гордіїв вузол на ВАТ "Меридіан" під час війни. Адже писання заяв на Грибів та блокування рішень на "Меридіані" з їх сторони може тривати вічно. Натомість виробництво безпілотників для ЗСУ не повинно бути залежним від корпоративного конфлікту в стилі 90-их. Це самогубство для держави.
Безпілотний авіакомплекс Spectator
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
