Бюджет без корупції – це тепер відповідальність і перед громадянами країн-партнерів
Окремі групи провладної партії "Слуга народу" наполегливо домагаються заміни Голови Рахункової палати Валерія Пацкана. Попри те, що на початку грудня голосування за відставку Пацкана з тріском провалилося. Адже виявилося, що і серед "слуг" немає спільної позиції. Вже зареєстрований черговий проєкт постанови про висловлення недовіри Голові Рахункової палати.
На посаду "слуги" активно сватають Геннадія Пліса, який донедавна очолював інший орган фінансового контролю – Державна аудиторська служба.
Власне, на цьому опис політичних розбірок у моєму блогові закінчується. Бо політикам, на жаль, цікаво змінювати прізвища, а не посилювати державні інституції.
Тому переходимо до дійсно важливої частини. А саме про те, що видатки державного бюджету на 2023 рік близько на 50% мають бути профінансовані із зовнішніх запозичень і грантової допомоги. Це означає, що у прозорості, підзвітності бюджетних витрат без корупції тепер зацікавлені не тільки українські платники податків, а і пересічні громадяни США, країн ЄС, Британії та інші. Бо вони оплатять з власних кишень половину вартості заходів оборони, функціонування медицини і освіту, у тому числі роботу чиновницького апарату та інші життєво важливі суспільні витрати в Україні.
Відповідно платники податків країн-партнерів мають право на незалежний контроль над бюджетними витратами в нашій країні. У теорії такий контроль зі сторони уряду забезпечується Держаудитслужбою. А зі сторони парламенту – Рахунковою палатою. Та в силу законодавчих засад організації вибору керівництва в обох органах, аудиторську службу вже давно не можна назвати "незалежною". Напротивагу їй Рахункова палата ще тримається рівновіддалено від правлячих політичних партій тільки тому, що більшість членів палати були обрані за попередньої влади. Тобто не мають корпоративних звʼязків з сьогоднішніми можновладцями.
Красномовною історією для порівняння є аудит скандального COVID-Фонду, з якого як добре відомо, третина була перерозподілена на Укравтодор. За результатами перевірок Держаудитслужба не знайшла суттєвих порушень. Тобто, служба видала таку собі індульгенцію уряду. При цьому аудитори навіть не намагалися порушити питання, чи ефективно розподілялися кошти з COVID-Фонду.
Натомість Рахункова палата розкритикувала самі засади організації витрат з COVID-Фонду, які виявилися вкрай неефективними саме на боротьбу з небезпечним вірусом.
"Майже 12 млрд грн не використали з Фонду COVID-19, з них 1,4 млрд грн – для закупівлі вакцин", – із пресрелізу Рахункової палати.
Іншим прикладом для порівняння рівня політичної незаангажованості обох органів фінансового контролю можуть слугувати доступність їх звітів. Навіть під час війни, Рахункова палата активно проводить аудити і публікує їх результати онлайн, щоб кожен платник податків міг ознайомитися, як держава витратчає його кошти. Цього року були оприлюднені звіти про вкрай неефективну роботу Агентства з розшуку і менеджменту активів, яке управляє заарештованими російськими активами. Та про колосальні втрати Міноборони під час закупівель житла для військовослужбовців і їх родин.
Державна аудиторська служба з початком війни всі свої звіти приховала, включно з результатами діяльності за попередні роки.
Сполучені Штати Америки, Велика Британія, країни ЄС та інші партнери України – це демократичні країни, де плюралізм і взаємоконтроль державних інституцій не пустий звук. Мабуть, тому ці країни перебувають на верхівці світових економічних рейтингів у той час, як українці намагаються тягнутися до сильних партнерів. Проте важливо не тільки намагатися, а й бути країною зі зразковою демократією.
Незалежність органів фінансового контролю від політичних сил – це одна із ознак держави, яка може забезпечити ефективність бюджетних витрат і повагу до своїх платників податків. Тим більше, що тепер державі Україна потрібно також проявити повагу до платників податків із країн-партнерів, з якими спільно працюємо над поваленням східного тирана.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
