Вони стирають наші міста. А ми і досі не можемо конфіскувати все їх майно
Визвольна війна вимагає рішучих дій. В Україні багато успішних фінансових, торгових і виробничих бізнес-активів російських олігархів та політиків, які б могли приносити кошти у бюджет тут і зараз. А далі хочете – можна кошти направити на ЗСУ, на ППО чи врешті-решт на відбудову деокупованих територій.
І не все потрібно продавати під час війни, поки вартість активів екстремально низька. До відновлення економіки, такі активи могли б приносити гроші і в статусі державних підприємств.
Проте підготовка їх до конфіскації настільки довготривала, що ще до суду в активів просто змінюються власники. А це фактично зводить вірогідність конфіскації до нуля.
Наприклад, Демуринський гірничо-збагачувальний комбінат на Дніпропетровщині, який видобуває та збагачує титанову сировину і продає її по всьому світові (більше росіянам) , якимсь дивом багато років поспіль виявився підконтрольним пропутінському олігархові Михайло Шелкову.
Хіба на всю Україну не знайдеться здібного патріотично налаштованого топуправлінця, який розвивав би це підприємство на користь держави (а не росіян) ? Тоді б дивіденди платилися напряму до бюджету України.
У грудні (на 7 місяці дії закону про санкції-конфіскації) Мінʼюст подав позов на вилучення активів Шелкова в Україні. Та зʼясувалося, що у Демуринського ГЗК вже інший власник з офшорів. Тому суду потрібен час, щоб вивчити всі обставини.
В Україні росіяни добували титанову сировину для власного військово-промислового комплексу на Демуринському ГЗК. Фото з Інтернет
Другий приклад, ще гірший, про який нещодавно повідомили аналітики проєкту Trap Aggressor. Новим власником українського бізнесу російського олігарха Міхаіла Гуцерієва став громадянин Туреччини Доган Месут. Сучасні логістичні склади на 80 тисяч квадратних метрів поблизу Києва, які могли бути конфісковані на користь України, віднині фактично не досяжні для українського правосуддя. Тим паче, що проти Гуцерієва Мінʼюст навіть не подав позов на конфіскацію.
Чи могли б ці склади приносити гроші до бюджету? Оточенню Гуцерієва склади під Києвом приносили щороку солідні прибутки.
Склади під Києвом, яких хвацько позбувся Гуцерієв до конфіскації. Фото Trap Aggressor
Процес конфіскації в Україні не можна назвати рішучим. Це радше схоже на хайпову епопею з пошуку і вилучення майна експрезидент втікача Віктора Януковича та його оточення, яка триває донині. Протягом втрачених років фігуранти сотень кримінальних проваджень переписали бізнес на третіх осіб, а кошти вивели за кордон. Мабуть, тому у нас в парламенті немало колишніх регіоналів, які мімікрували в опзжистів.
Чи можна якось виправити ситуацію із конфіскацією активів? Безперечно, і негайно. Надалі наводжу рекомендації аналітиків Trap Aggressor. Маю надію в ОПУ та Мінʼюсті на них звернуть увагу.
1) Мінʼюст повинен створити публічний реєстр (для власного користування у них є) всього майна російських політиків, бізнесменів і олігархів на території України і визначити його як пріоритетне до конфіскації.
2) Органи правопорядку і прокуратури мусять заарештувати ці активи і забезпечити над ними контроль і охорону.
3) Мінекономіки з Міноборони має провести оцінку, що з цих активів після конфіскації піде на приватизацію, що під державне управління, а що одразу на потреби оборони (пересічні громадяни навіть не уявляють, скільки джипів можна позбирати з представників російського бізнесу в Україні).
4) Мінʼюст має забезпечити щомісячне публічне звітування, що із вказаного реєстру вже конфісковано, а що у процесі. Мінекономіки та Мінфін мають забезпечити звітування, скільки конкретно коштів отримав бюджет від конфіскації та куди вони спрямовані.
5) Якщо Мінʼюсту не вистачає юристів для того, щоб одномоментно підготувати позови про конфіскацію на все майно путіністів в Україні, то парламент має дати ресурси на додаткових фахівців. Краще зекономити на тому ж Агентстві з розшуку і менеджменту активів, яке вже шість років не здатне налагодити прибуткове управління арештованим майном.
Власне тільки після виконання цих простих кроків, можна буде дійти висновків, що держава Україна ефективно конфіскувала майно агресора на своїй території і використала його на Перемогу.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
