Внутрішній ворог сильніший за зовнішнього
Мій попередній пост про прогулянку американців до Місяця викликав жваву дискусію.
Дехто навіть сказав, що Касьянов розвернувся на сто вісімдесят градусів і пропонує здати території в обмін на ненадійний "мир".
А невже це Касьянов веде перемовини?... Невже це я потискаю руку росіянам, випрошую у американців петріоти, у європейців гроші, зброю, обладнання?...
Невже це я не приймаю потрібні закони, не проводжу реформи, не бачу проблем мобілізації і займаюся популістською роздачею грошей?...
На жаль, щоб не пропонував Касьянов, це аж ніяк не впливає на ситуацію.
Я, до речі, пропонував, кричав, вмовляв готуватися до війни, і з перших хвилин вторгнення взяв до рук зброю. Я постійно казав, писав про війну дронів і роботів з 2014 року – але ніхто не слухав, поки ця війна не прийшла в наш дім, і не стала великою можливістю для збагачення еліти.
На жаль, нас не слухають, нам дозволено тільки воювати і вмирати.
Показовий ура-патріотизм і глянцевий націоналізм стали кайданами пропаганди, за якою ми часто не бачимо правди. Або не хочемо бачити.
Тому що ситуація на разі така:
Європа хоче, щоб ми за неї ще трохи повоювали, послабили росію, дали їм час на переозброєння, але не хоче, щоб війна призвела до повного руйнування України, гуманітарної катастрофи, і потоку біженців.
Трамп хоче якнайскорішого завершення нашої війни. Десь до серпня, бажано раніше. У нього є на це внутрішньополітичні причини. Взагалі Америці Трампа не дуже цікаві європейські питання. Але в глобальному протистоянні з росією і Китаєм вони кинути нас не можуть.
Путін хоче призупинити війну, тому що її продовження веде до зростання проблем в економіці і суспільстві. Путін хоче дорого продати таку зупинку, отримати взамін відміну санкцій і вигідні угоди зі США. Він хоче, щоб російська імперія знову стала геополітичним гравцем, постійно погрожуючи Європі, і торгуючись між Штатами і Китаєм.
Я не експерт з геополітики, для цього треба бути моделлю, або ходити в костюмі з кросівками на важливі міжнародні зустрічі. Але я так бачу.
Я бачу, що зараз Штати, Європа і росія будуть тиснути на Україну. Вже тиснуть, і президент про це казав, примушуючи до миру на умовах путіна.
Умови відомі – віддати Донецьку область, яка потрібна путіну як "перемога", і тоді американці обіцяють захищати те, що залишиться від України так само як Тайвань.
Зауважимо, що путін не наполягає на Херсонській і Запорізькій областях, які він теж включив до складу імперії, тому що ці території неможливо швидко відібрати з військової точки зору, в нього ледве вистачає ресурсів для тиску на Донеччині.
Путін розуміє, що політика це мистецтво можливого, і подальшу експансію він готовий відкласти, зафіксувавши проміжну "перемогу".
Такий зовнішній розклад. І знаходячись в повній залежності від західної допомоги, не вирішуючи внутрішніх проблем, ми не маємо вибору.
Або маємо – але для цього треба радикально змінити наше ставлення до війни, а держави – до нас.
Бо держава, яка полює на своїх громадян, аби змусити їх захищати Донбас, в той час, коли еліти заробляють величезні кошти на війні і більше всього думають про своє збереження при владі – така держава не може успішно воювати.
Сьогодні не зовнішній ворог, а внутрішня криза – найбільша загроза існуванню України.
До речі, так було завжди, во всі часи – ніхто не міг перемогти українців крім них самих.
Внутрішні чвари, популізм, невігластво, космічна жадібність, жахлива жага до влади згубили незалежну Україну сто років тому. І загрожують країні зараз.
Астановитесь!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
