Другий фронт реформ

Якщо ми не усвідомимо всю складність історичних викликів – то будемо приречені на загубленість у міжцивілізаційному вакуумі, гармидер у суспільстві та, зрештою, нещасливе життя.

Тоталітарна держава намагалася регулювати все. Історія показала, що це неможливо. Революційні події та війна за незалежність розпочали процес реформування, докорінних змін, розриву з минулим.

Критичні завдання – забрати монопольний контроль у держави над найважливішими сферами та позбутися зайвого посередника у стосунках між людьми. Цей процес можна назвати дерегуляцією.

У ході дерегуляції зникає чимало нікому не потрібних законів, дозволів, агенцій. Водночас залишається важлива складова – передача деяких змістовних функцій від держави до громадянського суспільства, до окремих громад.

І саме тут криється найцікавіше. Перехід від активного користування суто юридичними приписами до великого розмаїття неофіційних соціальних норм – це справжній квантовий стрибок у свідомості. Власне тут і пролягає другий фронт реформ: нові соціальні норми мають звідкись виникнути.

Закон можна ухвалити доволі швидко. Тоді як створення соціальних норм – це роки, тобто непропорційно довший процес. Після створення норми постійно потребують роз'яснення, змін, адаптації. Це, якщо хочете, усна традиція. Ця традиція – іншій світоустрій, інша парадигма, інша ментальність. На це потрібні десятиліття.

Тільки один аспект – роз'яснення норм – це велика нова індустрія діалогу, кроссекторального та міжрегіонального узгодження ціннісних порядків. До того ж треба створювати нові механізми суспільних санкцій проти порушників соціальних норм. І це, до речі, є невід'ємною частиною іншого важливого процесу – децентралізації.

Спільноти, громади, об'єднання, асоціації... Територіальні, професійні... Новий тип лідерства. Нова культура визнання та подяки лідерам таких осередків. Усе це "прекрасний новий світ".

Дієві соціальні норми – це саме те, що створює живе здорове середовище, спільноту вільних громадян, країну, націю. Так, суспільні санкції не такі показові. Вони не є частиною розважальної індустрії "Ютуб-правосуддя". Але це окрема велика тема...

Запровадження суспільних санкцій набагато м'якше для гідності, ніж державні репресії. Вони не передбачають швидких дій, миттєвої карми, поліції із гумовими кийками. Суспільні санкції – це створення істотних обмежень можливостей у майбутньому для порушника норм.

Коли людина бере участь у створенні та роз'ясненні соціальних норм, коли вона, разом із іншими співгромадянами, запроваджує санкції проти порушника – вона відчуває себе частиною великого і важливого процесу. Вона відчуває себе потрібною.

Саме через це відчуття затребуваності людина стає щасливішою. І чи не цього ми всі прагнемо?

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.