Знищити українську книгу – знищити душу
В Україні відбувається те, що в інших країнах неможливо, – влада душитиме державну мову, яка є основою національної державності, власними руками. Уряд пропонує парламенту прийняти законопроект "Про видавничу справу", згвалтувавши українське книговидання у відповідності з ганебним мовним законом Колєсниченка-Ківалова. Справа "Руского міра" "жівєт і побєждаєт".
Українці, за задумом діючого уряду мають забути, що таке українська книжка. Приміром, пропонується скасувати обов'язки держави сприяти перекладу іноземної літератури українською мовою. Під виглядом друку книг "мовами національних меншин" буде знято обмеження на поширення російськомовної літератури. Нині друк російськомовних книжок в Україні за законом хоча б формально залежить від обсягів їх імпорту. Поняття "національне книговидання", – тобто українське, – пропонується замінити на "вітчизняне книговидання", – читай, російськомовне. Уряд також передбачає скасувати обов'язок держави підтримувати видавничо-поліграфічну індустрію, – так би мовити, віддає її на поталу російському капіталу.
Нині український ринок і так тотально контролюють російські компанії, – 87% книжок у продажу в Україні є російськомовними. Загалом, в нашу країну із Росії ввозиться фактично вдвічі більше книжок, ніж тут видається, – відповідно 80-90 млн примірників проти 40-55 млн. При цьому, 2012 року вперше за роки незалежності зафіксовано сумний рекорд, – українською мовою в Україні надруковано менше половини від сумарного тиражу українських книг. На думку фахівців, ситуацію в книговиданні минулого року різко погіршив законопроект Колісниченка-Ківалова, зруйнувавши хитку систему стримувань і противаг, яка худо-бідно, але існувала. І от український уряд замість того, щоб рятувати ситуацію, намагається перетворити українську книжку в ізгоя у власній країні.
Ці кроки, як і сумнозвісні заходи міністра-українофоба Табачника, – складова плану Кремля з тотальної русифікації України, бо ж країна без національної мови – це країна без національної державності. Скорочення україномовного книговидання, його остаточне витіснення російськомовним, в першу чергу, вдарить по дітях, які ще не мають сформованого світогляду. Недарма Табачник найбільшого удару завдав по україномовній освіті наймолодших класів, а далекосяжні плани проросійського лобі в українському уряді розповсюджуються й на дошкільнят, що є потужним чинником русифікації.
Українцям старанно нав'язують комплекс меншовартості. За даними Української асоціації видавців, у середньому кількість примірників вітчизняної літератури вже досягла найнижчого показника в Європі, – одна книга на людину на рік. В ЄС цей показник становить 12-13 книжок на рік на одну особу. Через ганебну бідність українці витрачають на книжки менше 3-х доларів на рік, тоді як росіяни – близько 20, європейці – від 70 до 160 дол. І навіть ці копійки українці не матимуть можливості витратити на власне – українське! Уряду треба мати несповна розуму, щоб захищати російську мову в Україні, де під загрозою вимирання знаходиться – національна мова.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
