Митний союз: міфи та реалії
Україну заганяють у Митний союз. Азаров переповнений сподівань щодо "пошуку консенсусу" з Кремлем за формулою "3+1", – мовляв, на преференції ми не претендуємо, зате щодо нас не застосовуватимуть дискримінаційні заходи. Проте його колега прем'єр Росії Медведєв з усією чіткістю заявив: або повноцінне членство в Митному союзі, або ж сидіть у "кутку" і спостерігайте, – без жодних преференцій. Всі ці дискусії відбуваються на тлі колосальних проблем у самому Митному союзі.
Уряд Азарова зібрався в Митний союз якраз "вчасно" -ця проросійська структура ось-ось лусне від протиріч, які її роздирають. Більшої дурниці уряду як пошуки демократії в тоталітарній російській структурі годі було б сподіватися. Росія ніколи не приховувала політичну мету створення МС, – забезпечити зростання російської економічної та політичної потуги за рахунок ринків, трудових ресурсів та доходів пострадянських країн. І ось перші результати союзу з Росією: опозиція Казахстану ініціювала референдум щодо виходу з МС. Прогресу щодо реалізації російсько-казахських проектів з міжгалузевої кооперації не спостерігається, – у казахів як не було роботи, так і не має. Як зазначають експерти, з часів членства в Митному союзі частка щорічного експорту Казахстану до Білорусі та Росії знизилася на 2-3%, тоді як імпорт російських товарів в країну зріс майже на 10%.
Віце-прем'єр Казахстану Кайрат Келімбетов висловив невдоволення зростанням цін на споживчі товари, які уряд фактично змушений утримувати штучно. Якщо раніше казахський ринок було відчинено для дешевих китайських товарів, то тепер – лише для товарів Митного союзу, – читай, російських. Уряд Казахстану не може нічого "на місці вирішити", бо через створення наднаціонального органу в межах Митного союзу треба їхати в Москву, – цитують ЗМІ Келімбетова. "Газпром" так і не відкрив Казахстану вільний доступ до труби для транзиту казахських енергоресурсів в ЄС. Питання в одному, – навіщо казахському народу ця кремлівська "балалайка"? І що це, – як не трансформований СРСР, але під іншою обгорткою?
Білоруський "бацька" вже давно ріже "правду-мать" щодо Митного союзу. Відразу після вступу до організації, він заявив, що "фактично нас обдурили", бо обіцяли, що "не буде ні мита, ні того, ні цього" і "буде рівний доступ до трубопроводів". А де ж всі ці обіцянки-цяцянки? Митний союз не призвів до підйому економіки Білорусі, – у неї приблизно такий же економічний результат, як і у Казахстану. Крім того, Білорусь, як і Росія, після зняття кордону в межах Митного союзу отримала неприємні подарунки у вигляді збільшення наркотрафіку, міграції, кримінальної активності та контрабанди.
Куди ж ви лізете, панове урядовці, після того, як країни-засновники Митного союзу гранично зрозуміло висловилися щодо результатів свого членства під патронатом Росії? "Старший брат" завжди матиме переваги в МС, бо його товари будуть дешевшими, завдяки недорогим енергоресурсам та кращим транзитним можливостям. Економіка ж інших країн-учасниць Митного союзу деградуватиме, бо ці країни не матимуть змоги позбавитися монопольної енергетичної залежності від Росії, а також закрити свої ринки від російського товарного демпінгу. До того ж, Росія не приховує намірів розповсюдити свій дерев'яний рубль в якості єдиної валюти в межах МС. Просуванню російської політики в межах МС сприяє його політичний устрій, де Росія має вирішальний голос та змогу перебрати на себе частку державного суверенітету країн-учасниць через наднаціональний орган.
Не слід тішити себе сподіваннями, що Кремль дозволить Україні залишатися на порозі об'єднання, – поклавши пальця в рота нинішньому російському режиму вірогідно можна залишитись й без руки. Медведєв гранично зрозуміло висловився, що членом Митного союзу може бути лише та держава, яка ратифікувала всі документи, – тобто початок шляху для України є запорукою його "добровільно-примусового" завершення.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
