Криївка "Криївка" – заклад розташований в підвалах навпроти Ратуші у місті Львові.

о. Андрій Бандера – батько, що виховав Степана Бандеру

12 липня 2011, 14:11

Розповідь про священика-патріота та його дітей може бути багато в чому повчальною і, якщо оцінювати біографічні факти об"єктивно, то навіть спричинити революційне переосмислення ролі і місця націоналістів-бандерівців в українській новітній історії думаючими читачами.

Бандера і бандерівці – тема, що жваво дискутується у суспільстві. На жаль, дуже часто розмова, особливо з боку опонентів визнання ОУН-УПА, зводиться до повторення поширених штампів, напрацьованих ще радянською пропагандистською машиною для дискредитації українського національно-визвольного руху. Заради об"єктивності, щоб зробити розмову більш заземленою, доцільно поговорити про дійсні події і конкретних людей.

Андрій Бандера народився 11 грудня 1882р. у м.Стрий на Львівщині у родині, де побожність і патріотизм були традиційними рисами. Закінчивши місцеву гімназію, продовжив навчання на богословському факультеті Львівського університету. Після студій одружився з Мирославою Глодзінською (також дочкою священика) і став помічником тестя на парохії Старого Угринова на Калущині. З 1913р. о.Андрій – повноправний душпастир двох громад: Угринова та сусідньої Бережниці. В цей час побудовано хату-плебанію, відновлено після пожежі угринівську церкву В"їзду Господа в Єрусалим. Священик, будучи членом УНДП, вів активну громадську роботу через філію "Сільського господаря", "Просвіту". У Бандерів часто бували: Ярослав Веселовський – посол до парламенту Австро-Угорщини, Павло Глодзінський – активний діяч галицької кооперації, скульптор Михайло Гаврилко – виходець із Східної України.

У 1919р. – о.Андрій став активним організатором державотворення ЗУНР на теренах Калущини, обраний послом до парламенту – Національних Зборів, далі став капеланом Української Галицької Армії (9 полк 3 Бережанської бригади 2 корпусу УГА). Виживши в "чотирикутнику смерті", врятувавшись від тифу о.Андрій Бандера повернувся в Угринів, принісши на собі (заховав під одягом) капеланський синьо-жовтий прапор. (Цей стяг у потайному місці зберігався до 1989р., далі – в сільській церкві, тепер – у експозиції музею С.Бандери).

З 1922р., після того, як селяни взяли Бандеру "на поруки", поляки знову допустили його служити в церкві, але незабаром, за прихильність до "візантійства" (течія в церковному житті, прихильники якої виступали за дотримання чистоти східного обряду в практиці УГКЦ), під тиском окупаційної влади парох змушений був переходити на парохії спочатку до Волі-Задеревацької, а потім – до Тростянця на Долинщині.

Під час голодомору Бандера у своїх проповідях закликав підтримати "братів з Великої України", попереджав про загрозу майбутнього червоного терору в Галичині, однак не захотів емігрувати, залишився зі своєю паствою. З прихом "перших совітів", о.Андрія взяли під пильний нагляд і заарештували напередодні відступу Червоної Армії, інсценізувавши переховування підпільника ОУН у його домі, це було у травні, а вже в липні розстріляли в Києві, за те, що він "является отцом руководителя ОУН"- як виявилось цього було досить для смертного вироку.

о.Андрій разом із дружиною Мирославою виховали семеро дітей, щоправда основний тягар випав самому батьку, бо мати помела у 1922р., коли найстаршій Марті було – 15, наймолодшому Богданові -2 роки. Доля родини Бандерів – яскаве уособлення драматичної, а часом і трагічної історії України ХХ ст. Старший із синів – Степан став Провідником ОУН, неодноразово "відсидів" у польських тюрмах, оснанній раз окупантами був засуджений до страти, яку замінили на довічне ув"язнення. З 1941 до 1944рр. – фашистський "Саксенгауз", далі – чужина і постійне полювання МГБ-КДБ, а 15 жовтня 1959р. смерть від руки запроданця у Мюнхені. Василь (член ОУН, в"язень польської "Берези Картузької", співробітник Обласної управи в Станиславові, після проголошення відновлення Української Держави 30.06.1941р.) і Олександр (член ОУН, доктор політ-економії у Римі) -загинули в німецькому "Освенцимі" у 1942р., Богдан 1943р. – від рук гестапо на Миколаївщині (с.Піски).

Сестри вистраждали не менше. Їх заарештувати одночасно з батьком, у 1941р. Марта провела в таборах все наступне життя і померла в Красноярському краї (смт Сухобузіно) в 1982р. Володимира, втративши в таборах Мордовії чоловіка- о.Теодора Давидюка, формально була звільнена в 1956р., але зазнавала переслідувань аж до кінця 90-их рр. (навіть у паспорті поряд із прізвищем чоловіка дописали -"Бандера", ніби поставили тавро), померла у 2001р. Наймолодша із сестер, Оксана, була в засланнях (1941-1989рр.).

За результатами останніх досліджень встановлено родинні зв"язки (по материнській лінії) Степана Бандери із покійним патріархом УГКЦ Мирославом Любачівським. Чоловіком дочки Василя Бандери став відомий художник-десидент Опанас Заливаха (уродженець Харківщини). Свого часу парохом Старого Угринова був Володимир Петрушевич -брат Президента ЗУНР. У цьому ж селі народився Микола Саєвич – відомий вчений, доктор філософії, інженер-лісівник, творець "Лісового музею" у володіннях митрополита Андрея Шептицького, близькими родичами Саєвича були Войнаровські- нащадки племінника гетьмана Івана Мазепи.

Навіть таке, дещо схематичне, ознайомлення із біографією людей – які в нашій уяві є "класичними, щирими" бандерівцями показує, що історія України набагато складніша і багатогранніша, ніж нам її представляли десятиліттями комуно-більшовицькі ідеологи. Хіба не є аморальним таврувати як "пособників німецьких фашистів" людей, які загинули мученицькою смертю в гітлерівських таборах, від куль гестапо. Життя Степану Бандері врятували обставини на фронтах Другої світової війни – німці до останнього сподівались використати його для забезпечення масової підтримкм українцями Третого Рейху, але це жодним чином не може свідчити про колабораціонізм ОУН – адже братів Бандери фашисти стратили.

Дошукуймося правди, а не навішуймо ярлики. Спробуймо кожен розібратись у засадничих деталях історичних подій, а не переповідаймо готові, сформульовані кремлівськими ідеологами підтасовані висновки. Можливо ці люди в чомусь дріб"язково-життєвому і помилялись, та жили вони, за великим рахунком, тільки заради України, яку любили і в яку вірили. Після десятиліть оббріхування і наклепів, вони, в Українській Державі, заслуговують на пошану. Будьмо гідними їхньої жертви!

Подяка за працю Тарасу Федоріву

12.07.2011

powered by lun.ua
Коментарі — 41
SH_Holms _ 13.07.2011 20:51
IP: 91.222.168.---
ira4com:
Morgenstern _ 13.07.2011 15:26 -----А шё, ви таки хочете сказать, что он тоже из "наших"?

А почему бы и нет, уважаемый Morgenstern? Стрый такой же "украинский" город, как и Выжница и тот же Переяслав-Хмельницкий
...вообще-то не Выжница, а Вижница...)))
ira4com _ 13.07.2011 17:57
IP: 178.94.106.---
Morgenstern _ 13.07.2011 15:26 -------А шё, ви таки хочете сказать, что он тоже из "наших"?

А почему бы и нет, уважаемый Morgenstern? Стрый такой же "украинский" город, как и Выжница и тот же Переяслав-Хмельницкий
Morgenstern _ 13.07.2011 15:26
IP: 195.189.241.---
ira4com:
А почему тема бабушки, Розалії Білецької, не раскрыта? И почему товарищ Бендера жевал сопли несмотря на то, что немчура замочила двух его братьев?
А шё, ви таки хочете сказать, что он тоже из "наших"?
Ладно, с "Богданой" (Зямой) ХмЕльницким – это давно не секрет, даже Млечин про это упомянул в книжке о внешней разведке России. Что масон Иван Франко был не ФранкО, а ФрАнко, а ударение сменили ему посмертно, чтобы не путать с испанским дикатором – тоже факт, как и тот, что ФрАнко (как и Пинто, Лурье, Монтегю, Спиноза и пр.) – типичная сефардская фамилия. (Ха, Бандера тоже может быть из ассимилированных сефардов, давно католизированных, не забываем, что Габсбурги одно время Испанией правили.)
Ребет тоже полуеврей, но он и не скрывал. А вот кто был Рико Ярый, не знает никто: словак, чех, немец, еврей, русин? Что был агентом сразу всех разведок, в т.ч. и советской, и что его никто не тронул в Австрии после войны (в отличие от принца) о многом говорит.
Morgenstern _ 13.07.2011 14:46
IP: 195.189.241.---
Професор-емігрант Богдан Осадчук, якого так сильно піарить газета чекіста Марчука "День" – був німецьким і американським шпигуном.
http://agenturaforum.com/forum/viewtopic.php?f=3&t=7845

Проте ці два німці-автори, не написали, що в Берліні Осадчука підозрювали і в роботі на польську комуністичну розвідку (Ужад Безпеченства). Тоді ще більш логічно, що газета "День" весь час про нього згадує і його за великого авторитета має. От і не повір після цього, що КДБ під кожним ліжком.
Fallow _ 13.07.2011 12:58
IP: 188.163.76.---
Степан Бандера – герой України.
ira4com _ 13.07.2011 12:57
IP: 178.94.106.---
А почему тема бабушки, Розалії Білецької, не раскрыта? И почему товарищ Бендера жевал сопли несмотря на то, что немчура замочила двух его братьев?
Morgenstern _ 13.07.2011 09:53
IP: 195.189.241.---
А в той самий час:

http://vl-titov.livejournal.com/213946.html

9 июля в городе Голая Пристань (Херсонская обл., Украина) по требованию украинской православной церкви московского патриархата была демонтирована скульптура Даждьбога – древнего славянского божества.
Скульптуру воздвигли во время фестиваля "Купальские зори", который проходил в этом городе 2-3 июля. Однако чиновники (ну не называть же их священниками!) Херсонской епархии обратились с челобитной к мэру Голой Пристани Анатолию Негра (это фамилия). Рясофорные чинуши просили Негру не допустить "установление религиозных, культовых идолов языческих времен и создания возможности поклонения им". Негра, не вдаваясь в подробности, повелел демонтировать статую. Где она находится сейчас – неизвестно.
Об этом сообщает украинский портал Кorrespondent.net.

Як вже дістала ця гебешна церква...
Morgenstern _ 13.07.2011 09:24
IP: 195.189.241.---
Зі старої газети (про Славу Стецько)

http://agenturaforum.com/forum/viewtopic.php?f=3&t=7881

Не знаю, наскільки автори листів Наталка Тюшка і Степан Мудрик праві (а для чого їм брехати – вони ж не були конкурентами на посаду Слави Стецько), але мені свого часу її співробітництво з товаришем Марчуком і підтримка його президентських амбіцій теж здалися підозрілими. Як там співав Гребенщиков "И люди, стрелявшие в наших отцов, строят планы на наших детей". Така дружба між керівницею ОУН і генералом КГБ, тим більше, що спеціалізувався по дисидентам, а не по шпигунам, наприклад, не дуже типове явище.
Morgenstern _ 13.07.2011 08:29
IP: 195.189.241.---
mongolskaja bydjonovka:
і_додому:
В Парнациях Запада, уже лечат похожие симптомы.Степанец у тебя есть шанс! В крайнем случае курни джоя.
Джой – это австрийский вокально-инструментальный ансамбль второй половины 80-х?
mongolskaja bydjonovka _ 13.07.2011 01:10
IP: 195.241.90.---
і_додому:
не пиши мені ніколи більше, ніколи. Ніколи не згадуй імені мого.НІКОЛИ, НІКОЛИ в житті не згадуй про мене, ніколи в житті, ніколи.
О!!! Курнул! Щас ты ещё всевышнего за крылья поймаеш!Экий ты молодчина! А ты супчик с галюцыпков хлебни! Это во-бще!!!
і_додому _ 13.07.2011 01:02
IP: 77.91.158.---
не пиши мені ніколи більше, ніколи. Ніколи не згадуй імені мого.НІКОЛИ, НІКОЛИ в житті не згадуй про мене, ніколи в житті, ніколи.
mongolskaja bydjonovka _ 13.07.2011 00:59
IP: 195.241.90.---
і_додому:
В Парнациях Запада, уже лечат похожие симптомы.Степанец у тебя есть шанс! В крайнем случае курни джоя.
і_додому _ 13.07.2011 00:50
IP: 77.91.158.---
mongolskaja bydjonovka:
Анна, як ВИ могли брехати мені? Я доклав стільки зусиль, щоби знову почати Вам довіряти.
mongolskaja bydjonovka _ 13.07.2011 00:41
IP: 195.241.90.---
і_додому:
mongolskaja bydjonovka:
Гаразд, Степанець. Мої руки чисті. Ніколи більше не згадуй імені мого, ніколи.
Степанець-я о московитах! Твои руки чисты!
і_додому _ 13.07.2011 00:30
IP: 77.91.158.---
mongolskaja bydjonovka:
Гаразд, Степанець. Мої руки чисті. Ніколи більше не згадуй імені мого, ніколи.
mongolskaja bydjonovka _ 13.07.2011 00:24
IP: 195.241.90.---
і_додому:
mongolskaja bydjonovka:
Тобі не страшно перед Всевишнім.
Страшно повинно бути тим хто вкрав печать двухглавого орла у Батыя.
і_додому _ 13.07.2011 00:14
IP: 77.91.158.---
mongolskaja bydjonovka:
Тобі не страшно перед Всевишнім.
і_додому _ 13.07.2011 00:13
IP: 77.91.158.---
mongolskaja bydjonovka:
Молодець Степанець
mongolskaja bydjonovka _ 13.07.2011 00:13
IP: 195.241.90.---
Слава ГЕРОЯМ УКРАIНИ!!! Степан Бандера -наш ГЕРОЙ!!!
і_додому _ 13.07.2011 00:10
IP: 77.91.158.---
Степанец, ти сама зробила свій вибір. І Зло твоє на голові твої. Я до Зла твого не маю стосунку. Я перед Всевишнім чистий. Отримаєш ти справедливість свою.
і_додому _ 13.07.2011 00:00
IP: 77.91.158.---
Це Ви Енкі, немезіда 666, Козак, дйафа.
і_додому _ 12.07.2011 23:55
IP: 77.91.158.---
Ви знову зло задумали? Я ж стільки сил доклав. Я переглянув коментарі на головній сторінці. Я так розумію, що багато із них належить Вам. Ви знову зло робите.
і_додому _ 12.07.2011 23:17
IP: 77.91.158.---
І ще мені важливо знати, що нічого погано Ви не пишете і не робити – для мене це важливо – відчути, що Вам можна довіритися, можна на Вам можна розраховувати.
і_додому _ 12.07.2011 23:11
IP: 77.91.158.---
Анна, мені також не просто. Я для цього багато сил затрачую. Мені було б приємно, коли Ви б реагували на мої слова – це додало б мені сил і віри в те, що я роблю.
і_додому _ 12.07.2011 22:47
IP: 77.91.158.---
Моє прохання буде – не будьте дуже активні на УП. Оскільки більшість людей, які пишуть коментарі створюють агресивне середовище, яке позбавляє розуміння. І самі блоги – не прибавляють розуміння, вони, як правило, відносяться до "жовтої преси" і спонукають до пліток і недостойної поведінки загалом.
Уряд реформ366 Україна та Європа1001 Aтака Путіна1153 Корупція1227 Свобода слова561
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter