Новини Вашингтонщини
В останні п'ять років лише на одному телебаченні у світі (поза українським) Україна була головною темою. Йдеться про російське телебачення. "Україна, Україна, Україна", – лунало і лунає з російських телевізорів 24 години на добу, 7 днів на тиждень. Нині ж Україну згадують у такому обсязі не лише на російському, а і на американському телебаченні. Пам'ятаєте, колись ми скаржилися, що України замало в іноземних ЗМІ? Нині це змінилось. Але чи так, як ми хотіли?
Минулого тижня я став першим членом нового українського уряду, який відвідав Вашингтон. От ви, мабуть, думаєте, що Україна звучить лише у скандальному контексті? Насправді, ні. Підвищена увага провокує і підвищену цікавість до нас.
У тренді загальної уваги світу до України – і фото українського президента на обкладинці журналу ТІМЕ.
Коли я був у США, я був вражений тим, наскільки новини Вашингтонщини насичені згадками про Україну. За 1 хвилину ранкових новин на CNN Україну згадали 12 разів. Навряд це позитив, бо згадували-то нас, але йшлося геть про інше. Внутрішньополітична роздача, під яку ми потрапили у США, – несправедлива. Водночас, позитив є у тому, що після трьох днів, насичених зустрічами у Вашингтоні, я переконався, що наші американські партнери в обох партіях і в адміністрації США це розуміють.
Сполучені Штати – ключовий стратегічний партнер і союзник України. США були поряд з нами у найкритичніші моменти нашої історії, коли над самим існуванням Української держави нависла смертельна загроза. У нас з американцями не лише спільні цінності, а й спільне усвідомлення загроз. А наш спільний обов'язок полягає у тому, щоб не дозволити нікому і нічому зашкодити стратегічному партнерству України та США.
Саме тому мій основний меседж під час зустрічей був дуже простим. Україна просить від американських друзів і колег лише одного: справедливого ставлення.
У світі загострюється боротьба за глобальний вплив. У такому висококонкурентному середовищі Україна і США є природними союзниками, а не випадковими подорожніми.З негативу: поки не всі у Вашингтоні усвідомлюють таку стратегічну важливість України. З позитиву: тих, хто досі не усвідомлює, – меншість.
А знаєте, чому зазвичай особливо приємно спілкуватися з американцями? Від них ви ніколи не почуєте нереалістичних міркувань та ілюзій щодо рівня безпекових загроз, які несе політика Кремля для Європи. Майже немає того "самозаспокоєння", яке, на жаль, відчувається у деяких європейських столицях.
Під час мого візиту Палата представників Конгресу США ухвалила оборонний бюджет. Згідно з ухваленим законом, Україна отримає наступного року 300 мільйонів доларів військової підтримки, що на 50 мільйонів більше, ніж торік, включаючи 100 мільйонів на летальне озброєння. Для енергетичної безпеки усієї Європи також критично важливими є санкції, закладені в оборонний бюджет США проти Північного потоку-2.
Про що йдеться? Санкції спрямовані проти суден, які прокладають трубу "потоку" дном Балтійського моря, компаній, які ними володіють, їх власників. Завдяки фінансовим обмеженням США, кожен наступний метр труби Північного потоку-2 стане занадто дорогим, і це суттєво ускладнить реалізацію російського політичного проєкту.
Над розробкою та застосуванням американських санкцій працювали і працюватимуть багато людей з усяких країн на всіх рівнях. Тут варто справедливо подякувати кожному. Особливо тим, хто займався "тихою" дипломатією та кулуарною роботою. Від американських співрозмовників отримав запевнення, що санкції будуть якнайшвидше ухвалені у Сенаті та негайно підписані президентом США. Це не лише "українське" питання. Це питання стратегічного балансу у Європі, її безпеки, не тільки енергетичної.
Стратегічно важливо, що цього разу у Вашингтоні ми дуже предметно говорили про НАТО. Хоч і не все в Альянсі залежить від наших американських партнерів, але їхній голос є надзвичайно вагомим.
Під час мого візиту гостро відчувалося, що у Вашингтоні є високий запит на розмову з Україною. Ми повинні говорити з американцями більше, частіше і на всіх рівнях. Якою б не була турбулентність, Україна і США повинні постійно відкривати нові горизонти співпраці. Турбулентності минають, а стратегічний курс залишається незмінним.
На початку листопада українсько-американська ракета-носій "Антарес" на замовлення NASA успішно вивела на орбіту вантажний корабель "Сігнус". Коли мене запитали у Вашингтоні про бачення наших стратегічних відносин, я відповів просто: таких новин та історій має бути більше.
І цьому має допомогти і призначення (нарешті!) нового посла України у США. З новим послом з'являється більше надії на розвиток стратегічного партнерства зі Штатами. Часи великих викликів потребують людей з великим досвідом. Це саме те, що є у посла Володимира Єльченка. Знаю його давно, вчився у нього дипломатії, адже він був першим послом, у якого я працював. Бажаю йому успіхів на новому напрямі роботи. Ми разом працювали і працюємо на успіх. Успіх України.
